Один із ключових мінералів бере участь майже в трьохстах біохімічних реакціях, підтримуючи роботу всіх систем. Магній задіяний у передачі нервових імпульсів, синтезі білків і виробництві енергії. Без його участі не обходяться настрій, сон і стресостійкість. Яку користь макроелемент приносить здоров’ю.

Підтримує м’язи

За його нестачі можливі судоми, поколювання і слабкість. Мінерал допомагає м’язам скорочуватися і розслаблятися. Ванна з сульфатом магнію знімає напругу після тренування.

Сприяє гарному травленню

Макроелемент нерідко входить до складу засобів від печії та здуття живота. Він допомагає переробляти їжу, бере участь у виробленні ферментів, покращує моторику кишечника.

Піклується про серце

Магній особливо важливий за схильності до аритмії та гіпертонії. Він регулює серцевий ритм, підтримує нормальний тиск і кількість глюкози в крові.

Знімає стрес

Мінерал надає допомогу в разі тривожності, дратівливості та хронічного напруження. Він здатний знижувати рівень гормону стресу кортизолу.

Скільки магнію потрібно

Рекомендована добова доза залежить від віку та статі. Приблизні орієнтири:

Норма, мг

Жінки

310-320

Чоловіки

400-420

Діти та підлітки

30-410 (залежно від віку)

Вагітні

+40 мг до звичайної норми

Де шукати магній

Отримати потрібну кількість мінералу цілком реально з їжі. Він міститься в таких продуктах:

  • Горіхи, особливо мигдаль і кеш’ю.
  • Насіння (гарбузове та соняшникове).
  • Бобові.
  • Цілісні зерна.
  • Шпинат.
  • Авокадо.
  • Банани.
  • Какао і темний шоколад.

Лікарі іноді призначають мінерал у вигляді добавок. Існує кілька форм препаратів, які відрізняються за своєю дією:

  • Магнію гліцинат допомагає заспокоїтися і налагодити сон.
  • Магнію цитрат використовують як м’яке проносне.
  • Оксид магнію застосовують у разі мігрені та печії.
  • Сульфат магнію (англійська сіль) – знімає м’язову напругу.

Слід пам’ятати, що мінерал, який входить до складу продуктів, не може нашкодити здоров’ю. Надлишок його у формі добавок викликає неприємні симптоми:

  • Спазми в животі.
  • Діарею.
  • Слабкість.
  • Нудоту.
  • Зниження тиску.
  • Погіршення функції нирок (при хронічному передозуванні).

Інформація, представлена в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here