Давно свербіли руки нарешті скуштувати тофу. Але я ж ніби не вегетаріанка — навіщо мені цей дивний «замінник сиру» за підозрілою ціною, коли можна купити звичайний сир? Саме з такими думками я довго проходила повз полиці з соєвими продуктами, поки випадок не підкинув варіант за адекватною ціною, повідомляє poradumo.com.ua.
Так з’явився шанс перевірити на власному досвіді, що таке тофу і чи справді він заслуговує на свою популярність.
Що таке тофу
Тофу — це рослинний продукт, який виготовляють із соєвих бобів шляхом створажування соєвого молока. За технологією процес дуже схожий на виробництво твердого або кисломолочного сиру, саме тому тофу часто називають соєвим сиром.
Він вважається цінним джерелом рослинного білка, адже містить повний набір незамінних амінокислот. Також у складі є залізо, а кількість кальцію залежить від коагулянту, який використовували під час виробництва — тому читати етикетку справді важливо. При цьому тофу має низьку калорійність і мінімальний вміст жиру, що разюче відрізняє його від традиційних сирів.
Існує два основні види продукту: твердий тофу та м’який (шовковий). Вони відрізняються кількістю сухих речовин: у м’якому більше води й ніжніша, кремова текстура.
Батьківщиною тофу вважають Південно-Східну Азію. Там цей продукт використовують уже понад дві тисячі років, і він є важливою частиною азійської кухні. Тож різновидів, локальних рецептів і способів приготування насправді існує безліч.
Який смак має тофу
Прийнято вважати, що тофу — продукт із повністю нейтральним смаком. Частково це правда, але не до кінця. Смак у нього є, просто він дуже делікатний і неяскравий.
Особисто мені тофу нагадав замочений мигдаль — не за текстурою, а саме за присмаком. Такий злаково-рослинний, трохи сируватий смак, який складно описати одним словом. Він зовсім не схожий на звичні молочні сири.
Ті, хто куштував сухий і замочений мигдаль, зрозуміють: різниця не лише в м’якості, а й у смаку. Подібний відтінок я відчула і в тофу. Ще він чимось нагадує пшеницю молочної стиглості — коли зерно ще м’яке й соковите.
Як зазвичай їдять тофу
Саме через свою нейтральність тофу легко поєднується з іншими продуктами. Його додають у локшину, супи, салати, пельмені на кшталт китайських баоцзи. У багатьох рецептах тофу — це радше носій смаку соусу чи спецій, ніж самостійний акцент.
Також його смажать у фритюрі, на сковороді або подають із яскравими соусами — гострими, кисло-солодкими, соєвими.
Дегустація та смаження
Сирий тофу я скуштувала одразу — той самий незрозумілий злаково-сирий присмак. Після цього вирішила приготувати стейк із тофу. У японській кухні такий спосіб називається якітофу.
Як смажити тофу
Перед смаженням тофу бажано загорнути в паперовий рушник, щоб прибрати зайву вологу — тоді він менше бризкає на сковороді. Рушник можна змінити 1–2 рази. Також варто замаринувати продукт у соєвому соусі або спеціях, адже тофу чудово вбирає смаки. Якщо ж використовується твердий тофу, етап із рушником можна пропустити.
Сковороду добре розігріваємо, додаємо олію, вогонь — середній або трохи вище. Обсмажуємо приблизно 3–4 хвилини з кожного боку до появи рум’яної скоринки.
У смаженому вигляді тофу справді смачніший. Але як самостійна страва він усе одно залишається доволі невиразним — особливо якщо не замаринувати заздалегідь.
Мої висновки
- корисний продукт із хорошим складом;
- майже не має власного смаку, тому легко поєднується з іншими інгредієнтами;
- у смаженому вигляді смачніший, але без маринаду все одно «ніякий»;
- зовсім не схожий на звичайний сир за смаком;
- добре підходить як добавка до локшини, салатів чи інших страв — за умови адекватної ціни.
Чи варто купувати тофу — вирішуйте самі. Особисто мене він не вразив: було цікаво скуштувати, але вдруге навряд чи спеціально шукатиму.
