Болі в правому підребер’ї, тяжкість після їди, іноді закінчуються різкими нападами. Ці симптоми можуть сигналізувати про неполадки з жовчним міхуром. Збалансований раціон, правильне харчування не лікують захворювання, але допомагають уникнути загострень.
Жовчний міхур – невеликий орган під печінкою, де зберігається рідина, що розщеплює жири. Коли людина вживає щось жирне, організм викидає жовч у кишечник. Якщо вона з якихось причин застоюється, у міхурі можуть утворитися камені або осад. Це підвищує ризик запалення і болю.
Неправильний раціон із надлишком жирів і нестачею клітковини збільшує ймовірність нападів. Щоб унеможливити перевантаження жовчного міхура, дієтологи рекомендують скоротити або обмежити такі продукти:
- Вершкове масло, сало і жирне м’ясо.
- Смажену їжу та фастфуд.
- Оброблене м’ясо – бекон, сосиски, ковбаси.
- Вироби з білого борошна – хліб, макарони, випічку.
- Жирні молочні продукти.
- Солодкі газовані напої, соуси, кетчупи.
- Сухі сніданки з цукром.
- Продукти з високим вмістом солі та консервантів.
Універсальної дієти для жовчного міхура не існує, але можна знизити навантаження на нього і підтримати здоров’я ШКТ. Для цього включіть у раціон такі продукти:
- Фрукти й овочі, особливо з вітамінами С і Е.
- Знежирені молочні вироби.
- Цільнозернові продукти – бурий рис, вівсянку, кіноа.
- Горіхи (в помірній кількості).
- Бобові та продукти з рослинною клітковиною.
- Нежирну рибу та біле м’ясо.
За проблем із жовчним міхуром має значення стиль харчування. Його здоров’я, як і всього організму, підтримують два перевірені часом раціони:
- Середземноморська дієта, яка робить акцент на овочах, рибі, оливковій олії, цільних злаках.
- Система харчування DASH. Вона знижує тиск і підтримує здоров’я судин, завдяки обмеженню солі та жирів.
Кожен організм унікальний. Продукт може викликати дискомфорт в однієї людини, але не вплине на іншу. Щоб зрозуміти, що саме провокує болі, заведіть щоденник харчування. Фіксуйте все з’їдене і відчуття, що виникають.
Увага! Інформація, представлена в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.
