Як відомо, за формою правління Сполучене Королівство є конституційною монархією. Однак, конституції як такої у цієї країни немає, і багато тонкощів управління державою визначаються багатовіковими традиціями. І хоча сьогодні главою Великобританії є монарх, країною фактично керує прем’єр-міністр. Звичайно ж, королева володіє практично абсолютною владою, але керують державою інші люди. Про те, де живе прем’єр-міністр Англії, за що відповідає і які повноваження має, а також трохи про самих видних політичних діячів, що займали цю посаду, – далі в цій статті.
Посаду прем’єр-міністра
За традицією прем’єр-міністр обирається монархом. Зазвичай це людина, яка користується найвищою підтримкою Палати громад. У більшості випадків їм стає лідер партії більшості. Строк повноважень першого міністра тісно пов’язаний з періодом роботи Палати громад, за підтримки якої він обраний. Прем’єр-міністр володіє великою владою, контролює роботу уряду, коротко кажучи, він – головний представник і радник монарха.
Цікаво, що дім на Даунінг-стріт, 10 у столиці Британії – Лондоні, спочатку був особистим подарунком короля Роберта Уолполу – першого прем’єр-міністра Англії. Однак той відмовився від такого презенту. Зійшлися на тому, що приміщення стане резиденцією перших міністрів країни, і з тих пір за цією адресою проживає більшість політичних діячів, які займають цю посаду.
Прем’єр-міністри Англії, список яких досить великий, адже цю посаду з самого моменту її введення в 1721 році займали 53 людини, складалися в різних партіях і проводили різну політику. Кожен з них мав різну ступінь впливовості і по-своєму запам’ятався людям. Наведемо далі коротку інформацію про найзначніших діячів, що залишили найбільший слід в історії.
Роберт Уолпол (1676-1745)
Роберт Уолпол почав свою політичну кар’єру у складі Палати громад, тоді йому було 25 років. При короля Георга III, у 1721 році, він був призначений головним міністром і за сумісництвом розпорядником державної скарбниці. З тих пір у Великобританії повелося призначати на цю відповідальну посаду людину, який перебував на чолі кабінету міністрів.
Роберт Уолпол, перший прем’єр-міністр Англії, довше всіх своїх наступників займав цей пост – він керував урядом країни протягом 21 року.
Вільям Пітт Молодший (1759-1806)
Обіймав посаду першого міністра двічі: з 1783 по 1801 і з 1804 по 1806 роки. Вільям Пітт Молодший – наймолодший прем’єр-міністр Англії, адже йому було всього 24 роки, коли він був призначений на цю посаду вперше. Втім, надзвичайне нервове напруження, яке йому доводилося відчувати, перебуваючи біля керма держави, значно зіпсувало йому здоров’я, тому діяч помер відносно молодим.
Роки правління Вільяма Пітта Молодшого для Сполученого Королівства були важкими, адже в той час країна втратила контроль над своїми колоніями в Північній Америці, що негативно позначилося на економіці. Крім того, потрібно було якось реагувати на французьку революцію і виробити стратегію війни з Наполеоном. Пітт не тільки був ініціатором створення трьох антинаполеоновских коаліцій, але ще й сприяв збереженню Ірландії в складі Англії.
Бенджамін Дізраелі (1804-1881)
Займав посаду в 1868 і у 1874-1880 роках. Цей політичний діяч, в молодості опублікував кілька романів, які привернули до себе чимало уваги громадськості, проявив себе як політик, якого нарівні з завданнями державного рівня цікавили і проблеми простих людей. Дізраелі домігся прийняття закону, згідно з яким чоловіки, які працювали у містах, змогли брати участь у виборах. Також він займався поліпшенням санітарного стану міських поселень та умов проживання трудящих.
У зовнішній політиці Бенджамін Дізраелі також досяг чималих успіхів: при ньому королева Вікторія отримала титул імператриці Індії, а Великобританія отримала контроль над Суецьким каналом. Колишній прем’єр-міністр Англії був хорошим оратором, дуже дотепною людиною, а про його почуття гумору розповідали, що воно не покидало його навіть в останні моменти життя.
Уїнстон Черчилль (1874-1965)
Уїнстон Черчілль, предком якого є легендарний Джон Черчілль, перший герцог Мальборо, став відомий у всьому світі завдяки своєму мудрому управлінню Великобританією в період Другої світової війни. Втім, історія його життя сповнене яскравих епізодів. В дитинстві майбутній політик був примхливим дитиною, що надалі завадило йому отримати повноцінну освіту. Таким чином, він прийняв рішення зайнятися військовим справою.
У 1899 році майбутній прем’єр-міністр Англії пішов у відставку і зайнявся політикою, а через рік уже був обраний до парламенту. Спочатку Черчілль дотримувався консервативних поглядів, але в 1904 році перейшов в партію лібералів, але не назавжди – у 1924 році він знову повернувся до лав консерваторів. У 1939 році тодішній перший міністр Британії Невілл Чемберлен призначив Черчілля головою Адміралтейства, однак у наступному році король Георг VI запропонував йому взяти на себе керівництво урядом.
Під час війни Уїнстон Черчілль відрізнявся жорсткою позицією щодо гітлерівської Німеччини, в той час як інші політики допускали можливість угод з агресором. Він вніс значний внесок у перемогу великої Британії у Другій світовій війні і залишив посаду першого міністра по її закінченні, а після був обраний на другий термін в 1951-1955 роках.
Маргарет Тетчер (1925-2013)
Маргарет Тетчер, яка народилася в родині власника двох бакалійних лавок, хімік за освітою, ще зі студентської лави почала цікавитися політикою. Пропрацювавши два роки за фахом, у 1948 році вона зайнялася політичною діяльністю, і до того, як їй випала честь очолити уряд Великобританії, їй довелося побувати і міністром освіти і науки, і лідером консервативної партії.
З 1979 року новий прем’єр-міністр Англії – жінка з вольовим характером, яку згодом за її різку критику Радянського Союзу прозвали «залізною леді». Втім, ці якості допомогли їй утриматися на посаді першого міністра уряду протягом 11 років. Іноді їй доводилося проводити не дуже популярні реформи, які тим не менш давали добрі результати.
Під керівництвом Маргарет Тетчер консервативна партія здобула не одну перемогу, а сама «залізна леді» обиралася на посаду прем’єр-міністра тричі, тим самим побивши рекорд за тривалістю перебування на цій посаді графа Ліверпульського, який керував англійським урядом з 1812 по 1827 рік.
Девід Кемерон (нар. 1966)
Сьогодні першим міністром Великобританії є Девід Кемерон, який займає цю посаду з 2010 року. З 2005 року він – голова консервативної партії. Закінчивши Оксфордський університет, в якому він вивчав економіку, політику і філософію, Кемерон отримав червоний диплом. Його політична діяльність почалася в 1988 році з роботи у дослідному відділі консервативної партії Великобританії. Кемерон деякий час був радником при міністрі фінансів, попрацював у Міністерстві внутрішніх справ, і навіть входив до ради керуючих великої медіакомпанії. У 1997 році брав участь у виборах, але був обраний тільки у 2001-м.
Прем’єр-міністр Англії Девід Кемерон дотримується позиції, згідно з якою не слід розширювати інтеграцію країни з Євросоюзом, а під час війни в Грузії в 2008 році він пропонував ввести проти Росії візові обмеження і тимчасово виключити її з Великої вісімки.
Висновок
Незважаючи на всю специфічність британських законів, багато з яких існують виключно у вигляді традицій і часто носять умовний характер, принципи обрання та відсторонення глави уряду та інші нюанси, система управління державою в країні працює цілком ефективно і її навіть можна називати демократичною. А прем’єр-міністр Англії (Великобританії) в цій структурі є другою особою після монарха.
