На території країни є кілька десятків кар’єрів, частина з яких затоплена водою. Ці штучні крейдяні озера в Білорусі перетворилися у пам’ятка, заради якої сюди їдуть туристи з України, Росії, Латвії та Литви. Самі білоруси теж не оминають їх увагою: щороку влітку на кар’єрах встигають відпочити тисячі осіб. При всьому при тому небезпечні місця: береги високі, вода – глибока, течії – несподівані.
«Білоруські Мальдіви»
Саме Волковыскские (д. Красносельск) водойми отримали настільки захоплений назву – і не дарма, так як вода тут ніжно-бірюзового кольору. У поєднанні з білими берегами це створює дивовижний ансамбль – настільки красивий, що Красносельские крейдяні озера в Білорусі цілком можуть суперничати з тропічним «баунті». Глибина в кар’єрах досягає 15 і більше метрів, загальна площа – 4 км (все це – дві групи по 4-5 водойм у кожній).
Не багато чого може порівнятися за враженням, яке справляють крейдяні озера в Білорусі. Відгуки відпочивали там людей сповнені емоцій. Вони пишуть про красу води, чаром дикого пляжу, про те, що колір води змінюється в залежності від освітлення: один під яскравим сонцем, інший – під час дощу.
У 2015-му році керівництво “Красносельстройматериалы” вжив серйозних заходів проти “дикого” відпочинку: частина асфальтованої дороги розбили, викопали рови, на імпровізованих стоянках встановили бетонні блоки. На в’їзді і виїзді стоїть міліція. Допуск до озера тільки за перепустками. Територія патрулюється співробітниками підприємства.
У розпорядженні міліції є евакуатор, так що автомобілі відпочивальників можуть відбуксирувати на штрафну стоянку. Крім того, з-за рекультивації вода вже не голуба – брудно-зелена, так і береги стали остаточно не придатні для відпочинку.
Климовичи
Всього в 10 км від райцентру в Могилевської області розташований так званий Блакитний кар’єр – значного розміру ставок з нерівними краями, зарослими деревами берегами, острівцями і чистою, синьо-бірюзовою водою. Про нього добре відомо рибалкам – в «ставку» водяться короп, лящ, річковий сом, на яких можна вдало порибалити.
За вже звичною для таких об’єктів «традиції», Блакитний кар’єр не самотній. Климовичские крейдяні озера в Білорусі (фото із супутників демонструють ланцюг з водойм більшого і меншого діаметра) – комплекс з 13 «кратерів» різного ступеня чистоти і придатності для плавання та ловлі риби.
Блакитний кар’єр з’явився після того, як тут 30 років тому добували крейда. Після закінчення робіт на дні забили джерельні ключі, і водойма поступово наповнився водою. Глибина, як в інших озерах, неоднакова – дно місцями опускається до 15 метрів.
Любань
Не менш відомі (принаймні, серед громадян республіки) Любаньские крейдяні озера. У Білорусі Любань – це невелике місто, розташоване на річці Оресса і з усіх боків оточений лісом. У нього є Музей народної слави, з багатою колекцією з археології, нумізматики та боністиці, а в районі – заповнені водою «кратери» крейдяних розробок.
Ближче всього до них, за відгуками побували в тих місцях туристів, населений пункт Уречье – близько 10 км по прямій. Це теж крейдяні кар’єри, так само як і у випадку з красносельскими водойми, вода в них ніжно-бірюзового кольору. Водойм всього два, зате великі.
Тут же можна знайти і інші озера:
- по дорозі з Слуцька на Любань недалеко від сіл Купники і Мордвиловичи;
- в 1 км на південний схід від села Хотиново; в 12 км на північний захід від райцентру Любань;
- Загорнята, між селами Загорнята і Коптевичи;
- Кам’янка, Кричевський район, Могилевська область.
Береза
Ще рукотворні крейдяні озера в Білорусі – відпочинок на них краще, ніж на красносельских, про них більше дбають – знаходяться біля міста Береза, в Брестській області. Місцеві жителі кажуть, що кар’єр почали розробляти ще в 1930 р. Проте затоплений кар’єр, який там є сьогодні, – результат діяльності Ново-Березовського вапняного заводу, який пропрацював з 1961-го до 1990-го року.
Особливість другого з перебувають там озер – спокійний, пологий берег, з-за чого воно більше схоже на природне утворення, ніж на місце видобутку крейди. Максимальна глибина – 18 метрів. Причому вода джерельна, проте вже не того бірюзового кольору, який приваблює людей в Красносельск.
Ці крейдяні озера в Білорусі щодо старі, за винятком третього. Водойма з’явився всього 3-4 роки тому, тому ще зберіг типові риси: синьо-блакитну воду і стрімкі береги. Це ж і «екстремальний» – глибина в деяких місцях сягає 40 метрів. Небезпечно, але красиво і хвилююче – так можна охарактеризувати це рукотворне диво.
Насправді спочатку «кратерів» було чотири – два з них за минуле десятиліття злилися в один.
Гродно
Синька і Зеленка – крейдяні озера (в Білорусі їх насправді багато), розташовані під Гродно. Ще одна з маловідомих пам’яток Білоруської Республіки.
Влітку вода в них прогрівається значно, крім того, вона має більш високу щільність, порівняно з прісними озерами. Навколо росте сосново-ялівцевий ліс.
Кар’єри користуються великою популярністю серед місцевих жителів, проте вони як і раніше знаходяться на балансі Гродненського КСМ. Розмови про те, що з ними робити, поступово перейшли в дії: Синьку почали засипати піском. План керівництва – повністю закрити «кратер» землею і висадити поверх ліс – вимагатиме багатьох років роботи і зусиль. Даний крок викликає обурення місцевих жителів, проте він все ж краще, ніж засипати водойма сміттям, як планувалося спочатку.
Доля рукотворних «курортів»
Яке майбутнє чекає на інші озера, залишається загадкою. Майже кожне з них, за запевненнями фахівців, є технічним об’єктом, купання там небезпечно для життя і здоров’я і тому заборонено. Але людей це не зупиняє, навпаки – стрибнути у воду з десятиметрового берега-обриву вважається особливою доблестю.
Влади продовжують шукати вихід: найбажаніший для відвідувачів – перетворення в туристичну зону, яка одночасно є і найдорожчим. Доведеться виконати велику роботу: укріпити берег, облаштувати пішохідні дороги навколо озер і зручні під’їзди до кар’єрів для автомобілів.
Але труднощі не тільки у грошових сумах – всі ці роботи потребуватимуть часу, а колір води в кар’єрі поступово зміниться: з настільки екзотичного бірюзового на цілком звичний зелений.
Звучать також пропозиції перетворити деякі з кар’єрів у гідрологічні пам’ятки – однак і це вимагає чималих сум. Тому самим дешевим, простим (і небажаним для туристів) є план їх засипати і добре якщо тільки піском, бо ідея з сміттям має своїх прихильників серед влади і бюрократів.
