Кожному знайоме це відчуття – ви прокидаєтеся, підтягуєтеся, позіхаєте… і відразу стає якось легше, тепліше, спокійніше. Це не просто звичка, а рефлекс, який називається пандикуляція. Природний процес закладений у людину з народження.
Пандикуляція – рефлекторне поєднання потягування та позіхання, яке виникає після відпочинку або сну. Найчастіше люди роблять це, не замислюючись, просто слідуючи сигналам тіла. Таким рефлексом володіють усі ссавці, починаючи з кішок. Навіть немовлята внутрішньоутробно здійснюють подібні рухи. З віком люди все рідше дозволяють собі спонтанні потягушки – за звичкою стримуються.
Учені вважають, що за пандикуляцію відповідає гіпоталамус. Це відділ мозку, який регулює внутрішній годинник, температуру тіла, настрій і навіть гормони. У момент потягування активізується вироблення кортизолу і дофаміну. Перший готує організм до активності, а другий відповідає за відчуття задоволення. Тому й позіхання з розтяжкою здається таким приємним і розслаблюючим.
Пандикуляція має низку переваг для здоров’я:
- Знімає м’язову напругу, покращує кровообіг і прибирає затиски.
- Допомагає організму м’яко, без різких навантажень, включитися в активну фазу дня.
- Покращує поставу. Коли людина тягнеться, тіло ніби “перезапускає” позу. Після цього сидіти чи стояти стає легше та природніше.
- Відновлює баланс. М’язи, задіяні в потягуванні, беруть участь у підтримці рівноваги. Саме тому після ранкової розтяжки виникає відчуття зібраності.
- Покращує самопочуття. За рахунок дофаміну піднімається настрій, знижується рівень стресу, активізується нервова система.
Пандикуляція на перший погляд схожа на розтяжку. Відмінність у тому, що процес відбувається автоматично. Це більш природний рух, під час якого м’язи одночасно скорочуються і розтягуються. Під час розтяжки вони тільки витягуються примусово різними способами.
