Благодійний Фонд «МІЖНАРОДНИЙ РУХ ЄДНОСТІ» з’явився у перші дні повномасштабного вторгнення та відтоді щодня доводить, що гуртування небайдужих здатне змінювати хід історії. Коли тисячі українців тримають оборону на фронті, фонд перетворює людську довіру та пожертви на броню, дрони, генератори й надію. Його мета— підтримувати Захисників до самої Перемоги, щоби наше «завтра» було мирним і вільним.
Філософія організації проста: поки воїни закривають собою браму від суцільного зла, волонтери мають закрити їх від браку ресурсів. За три роки роботи штаб доставив у війська понад 26 тис. одиниць допомоги: від тактичних шоломів і бронеплит до планшетів із захищеним софтом, від бензогенераторів до приладів нічного бачення. Кожна коробка, підписана «Для ЗСУ»,— це спільні зусилля школярів, підприємців, багатонаціональних корпорацій та українців діаспори.
Окрема гордість фонду— програма гуманітарного розмінування. Разом з операторами зв’язку Kyivstar, Vodafone і lifecell запущено цифрову платформу, що об’єднує саперів, ІТ-фахівців та місцеві громади. Мобільний додаток дозволяє фіксувати знайдені вибухонебезпечні предмети, а система сповіщень миттєво попереджає людей про мінну небезпеку. Фонд закуповує для саперів сучасні детектори, броню та роботизовані маніпулятори, аби очистити українську землю від тіней війни швидше й безпечніше.
Та війна— це не лише передова й поля. Вона входить у домівки через зруйновані школи, поранених дітей та згорілі амбулаторії. Соціальний напрям фонду відновлює будівлі, забезпечує лікарні обладнанням і розробляє адаптивний одяг «Відновлення без обмежень» для бійців після операцій. Госпітальні комплекти на липучках пришвидшують огляд ран і дарують пораненим відчуття гідності, а значить— сили боротися далі.
Сила фонду— у прозорості та цифрах. 45 підрозділів отримали нестандартне спорядження, 12 309 засобів захисту й тактики передано на пости першої лінії, 6 901 прилад розвідки та зв’язку вже допомагає командирам ухвалювати рішення. 386 генераторів та 408 портативних станцій тримають світло там, де гаснуть ліхтарі, а 152 набори інструментів повернули до строю десятки бронемашин.
За цими показниками стоїть команда: від директора Владислава Спірідовича, який координує стратегію, до фандрейзерів, що щодня ведуть сотні діалогів із донорами. Розгалужена мережа регіональних волонтерів ruhednosti.org дозволяє реагувати на запити військових за лічені години. У прифронтових містах працюють спеціальні мобільні склади «бджоли»: вони збирають потреби батальйонів, формують вантаж та вирушають у ніч, коли дороги менш небезпечні.
Фонд не просить про диво — він пропонує долучитися до системної роботи. На сайті організації розміщені відкриті звіти та реквізити: від одноразових донатів до партнерських програм для бізнесу. Кожен внесок, навіть вартістю чашки кави, може стати тим самим турнікетом, який урятує життя. А кожен репост інформації у соцмережах — новим колом підтримки, що резонує по всьому світу.
Міжнародні партнери відзначають гнучкість та технологічність проєктів «РУХУ ЄДНОСТІ»: усі закупівлі відбуваються через електронну систему, яка фіксує ланцюжок «донор — постачальник — підрозділ». Фото й відеозвіти додають прозорості, а інтерактивна мапа постачань демонструє, як допомога подорожує від складу до окопу. Таким чином, довіра перетворюється з абстракції на вимірювані показники ефективності.
Попереду ще багато роботи: тисячі квадратних кілометрів замінованих полів, тисячі поранених, яким потрібні протези та реабілітація, тисячі сімей, що втратили дім. Та фонд впевнений: масштабність волонтерського руху прямо корелює з швидкістю нашої перемоги. Кожен, хто долучається, стає ланкою вибіркової — і водночас всеохопної — ланцюгової реакції добра.
Сьогодні, коли світ захоплюється стійкістю українців, «МІЖНАРОДНИЙ РУХ ЄДНОСТІ» закликає: тримаймося пліч-о-пліч. Донат, волонтерство, корпоративна підтримка або просто небайдужий голос-це гранули одного й того ж цементу, що міцно зв’язує наш тил. І поки на фронті палає сталь, у тилу повинна палати солідарність. Лише так ми закриємо небо своїми плечима й зустрінемо світанок, у якому слово «війна» залишиться лише у підручниках історії, а слово «людяність» — у серцях.
