Молода зелень, яку використовують для приготування бутербродів, салатів, набуває все більшої популярності. Проростки можна купити у магазинах, на ринках, виростити самостійно. У чому переваги і недоліки цієї їжі.
Що таке паростки
Насіння овочів, трав, зерен поміщають у певні умови температури та вологості. Коли вони починають рости, виробляють багато корисних речовин. У момент найвищої активності цих компонентів молоду зелень зрізають для споживання.
Проростки поділяють на 4 види:
- Овочі – броколі, люцерна, гірчиця та червона конюшина.
- Бобові – маш, квасоля, сочевиця та горох.
- Насіння – гарбузове , кунжутне, соняшник.
- Зерна – кіноа, пшениця, овес.
Плюси вживання паростків
Молода зелень містить вітаміни та мінерали. Це джерело клітковини та антиоксидантів, що попереджають старіння організму. Наприклад, проростки брокколі багаті на вітаміни А, С, К, фолієвої кислоти. Вони мають у складі потужний сульфорафан антиоксидант. У деяких видах зелені присутні фосфор, магній, вітаміни групи В.
Паростки вносять різноманітність у їжу. Це низькокалорійні продукти, з мінімальною кількістю натрію та жиру. Крім користі для здоров’я, вони надають стравам нового вигляду та смаку.
Недоліки застосування
Оскільки насіння вирощують у теплому, вологому середовищі, – це сприяє зростанню хвороботворних бактерій. На поверхні зелені можуть бути сальмонела, кишкова паличка. Якщо проростки виробляють на фермах, існує ризик контакту насіння з водою, що містить відходи тваринництва.
Можлива ще одна небезпека. Бактерії можуть потрапити на рослини, якщо люди, які їх збирають, упаковують, не дотримуються правил гігієни. Самостійне вирощування в домашніх умовах не завжди знижує ймовірність захворювання. Проблема в тому, що зараженим може бути саме насіння.
Ризики інфікування посилюються тим, що люди вважають за краще вживати паростки у свіжому вигляді. Лікарі рекомендують їх запікати, готувати на парі. Кількість вітамінів трохи зменшиться, але можна уникнути тяжких захворювань.
Увага! Інформація, представлена в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.
