У 1989 році Федерація футболу Зімбабве довічно дискваліфікувала чотирьох футболістів із клубу першої ліги національного чемпіонату «Тонгогара». За хуліганські витівки або бійку? За гру на підпільному тоталізаторі? За продаж матчу?
Ні. … Виконання вказівок лікаря команди з чорної магії. У 80-90-ті роки минулого століття Федерація футболу Зімбабве, як і федерації ряду інших африканських країн, наполегливо вела боротьбу з футбольними чаклунами, знавцями чорної магії, різними шаманами. Магічні фахівці під найменуванням «доктор» входили в штат багатьох не тільки клубних команд, але й національних збірних. Так в чому ж конкретному завинили дискваліфіковані? Справа в тому, що шаман «Тонгогары» порадив саме їм помочитися перед черговим матчем в той момент, коли команди вишикуються в центрі друг перед іншому. Це повинно було збентежити і тим самим позбавити сил духів, які допомагали суперникам. Шаманський рада був втілений в життя, але «Тонгогара» чомусь програла 0:2… Все б нічого: подумаєш, зайвий доказ неточності магічних наук, – але втрутилася національна федерація футболу. Її тодішній президент Нельсон Чирва заявив: «Дані обряди – відкрите образу футболу і публіки. Всі ми добре знаємо, що шаманські обряди – вигадка. Нехай багато хто продовжує вірити в чари маніпуляції, але ображати гідність вболівальників ми нікому не дозволимо. Ми про це попереджали. Наше рішення про дискваліфікацію – нагадування іншим командам про те, що такі штуки ми терпіти не будемо». Схожі ситуації траплялися і такі ж запобіжного заходу були застосовані у багатьох країнах Чорного континенту. Африка зовні перемогла футбольний шаманізм: діяння, подібні «тонгогарскому водоспаду», тепер не трапляються, а ось, скажімо, пробратися вночі напередодні матчу на стадіон і зарити голову жертовної півня під потрібні ворота… Навіть штучне поле національного стадіону Свазіленду в Мбабане страждало, поки не була виставлена цілодобова охорона. Та й дивні особистості в керівництві африканських клубів і навіть збірних і раніше зустрічаються. А адже часом і справді не можеш знайти логічного пояснення, коли м’яч ніяк не потрапляє ворота або, навпаки, виявляється там всупереч розвитку подій у матчі… Бо двоє з трьох футболістів вірять у прикмети, а третій періодично висловлюється: «Я не забобонний, але ці збіги вже дістали». Футбол – чаклунська гра. Іншої причини не придумаєш.
І тому і сьогодні футбольна Африка не забуває про шаманів. Раз у раз з’являється інформація про нові “чудеса” футбольного шаманізму і його наслідки. Ось, наприклад, у Свазіленді знову завели кримінальну справу на шамана який зіпсував в ході ритуалу поле Національного стадіону в столиці Мбабане. Схоже, що африканський футбол від допомоги потойбічних сил не відмовиться ніколи.
Джерела:
- Особистий архів (глибокий рерайтінг замітки в “Радянському спорті” 1990 р.
