Підлітковий вік дуже важкий період в житті підлітка. У цьому віці батьки можуть дуже просто втратити контакт з дітьми.
Самотність у багатьох підлітків займає більшу частину емоційного наповнення, набагато більше, ніж у дорослої людини і ще більше ніж у дітей. Причиною цього можуть стати безліч причин, таких як не дуже теплі стосунки в сім’ї, труднощі в розумінні, як реагувати на ту чи іншу ситуацію, нерозумінні того, хто він для оточуючих, або ж вони є жертвами, і вже звикли їй бути і просто нікому не довіряють. Останні часто, внаслідок недовіри, нікому не відкриваються, не заводять нові знайомства, з вже наявними знайомими людьми не вступають у тісний контакт.
Але все ж головним і найпоширенішим, фактором відстороненості від зовнішнього світу підлітка можна вважати не самі близькі стосунки в родині. Адже саме сім’я спочатку формує здібності та емоційні навички, з якими людина виходить у суспільство, зовнішній світ. Особливостями відносин, як у сім’ї, так і в школі є їх емоційна насиченість, довіру і любов між суб’єктами цих відносин. Якщо у відносинах з батьками є місце агресії, то і в рисах дитини буде присутній агресія.
Здібності подружитися формуються, в більшій частині, в сім’ї. Якщо підліток прив’язаний до батьків і відчуває безпеку, то він здатний швидко подружитися з однолітками. Той підліток, який не відчував прихильності до батьків, значно менше проявляє зацікавленість в дружбі. Це не означає, що потрібно весь час скакати навколо дитини і всіляко за нього вирішувати всі його проблеми. Є речі, які дитина повинна долати сам. Однак спілкування з ним повинно бути, все ж, трішки більш відкритим, ніж просто: «Гей, сину, що в школі?».
Потрібно цікавитися причинами проблем своєї дитини. Якщо ваша дитина, наприклад, отримав негативну оцінку, то не варто кидатися на нього з криками і докорами. Дитину потрібно запитати, що йому завадило вивчити урок. Може бути йому просто щось не ясно. Слід зрозуміти причини саме такої поведінки підлітка і всіляко показувати, що батьки її люблять.
