Слово “перспектива” досить поширене в російській мові.
Якщо хто-небудь з вас бував у Єгипті, то, безумовно, бачив знамениті піраміди. І звичайно ж, ніхто не зміг встояти перед спокусою сфотографуватися в позиції між двома пірамідами, коли вони здаються підвішеними на ваших розкинуті в сторони руках. Деякі туристи роблять фото, ніби пальцем доторкаються до вершини піраміди або цілують сфінкса. Це досить поширена перспектива, коли наш зір поєднує предмети, що стоять на передньому плані, і ті, що перебувають далеко.
Цілком закономірно виникає питання про те, що таке перспектива. Тлумачні словники дають визначення цього поняття в декількох значеннях, оскільки воно існує в нашій свідомості в різних аспектах. В латинській мові, слово perspectivo означає “ясно бачу”. Перспективою називають можливість зобразити на площині навколишній нас світ. Фотографія, наприклад, передає реальне сприйняття людиною навколишнього світу. А існує перспектива, що відображає ілюзорне сприйняття.
Перспектива в геометрії
Прийнято розглядати декілька видів перспективи. У геометрії є окремий розділ, званий лінійною перспективою. Вона розрахована на те, що дивитися треба з фіксованої точки зору на предмети, які зменшуються пропорційно: чим далі горизонт, тим меншого розміру предмети. І навпаки, горизонт ближче, і предмети більшого розміру. Все залежить від точки, з якої відбувається спостереження.
Геометрія, відповідаючи на питання про те, що таке перспектива, визначення її дає як про якусь систему подання предметів у просторі з трьох точок площини або на іншій поверхні. Площина може зображуватися як завгодно – вертикально, горизонтально, похило. Від точки до обрію йдуть сходяться лінії. Це пряма перспектива.
Зворотна перспектива
В живописі існує поняття зворотної перспективи, коли точка, з якої відбувається спостереження, дає розбіжні лінії до горизонту. Чим далі предмет від точки зору, тим він більше (на відміну від прямої перспективи). Так зображували світ іконописці на своїх іконах.
Перспектива в архітектурі
В архітектурі дуже важливе питання про те, що таке перспектива, значення тут набуває бачення вдаль, коли картина відкривається з будь-якого місця або точки розглядання, а саме погляду постає те, що, мабуть, оці. Для архітектури важлива об’ємність, тобто співвідношення обсягів предметів (частин споруд), помітних для ока. Тому архітектор вибудовує елементи будівлі, вулиці і цілого міста. Він продумує перспективу, вид, що відкривається, наприклад, від дверей банку до кінця вулиці або від входу в приміщення до протилежної стіни. Від цього безпосередньо залежить наше глядацьке сприйняття як окремої кімнати в будинку, так і всієї будівлі, що вписується в ландшафт міста.
Перспектива як очікування
Слово “перспектива” в російській мові є не тільки терміном геометрії, архітектури або живопису. Воно використовується і в повсякденній мові. Також слід визначити, що таке перспектива: значення, суть цього поняття. Зазвичай це слово, яке вживається у множині, означає різні плани на певне майбутнє, чиї можливості. Наприклад, у такому контексті: «Перед студентом керівник практики розгорнув такі перспективи, від яких дух перехопило».
Інший відтінок значення слова «перспектива» вказує на неминучість чого-небудь. Наприклад: «Перспектива провести весь свій відпустку біля ліжка хворого дядька зовсім її не радувала».
У мові закріпилося використання переносного значення слова “перспектива” у вживанні з приводом – “в перспективі”. Прийнятий для нього контекст – коли мова йде про те, що чекає попереду, про найближчому майбутньому. Наприклад: «У перспективі коло обов’язків на цій функціональної позиції може бути значно розширений».
Перспектива в педагогіці
У свій час відомий педагог Макаренко, займаючись вихованням підлітків, говорив про важливість визначення його. Перспектива в цьому аспекті – те, що має або може статися, наступити слідом за цим, це подальший хід подій. І в цьому сенсі говорять про перспективу наближеній, середній чи далекій.
Готуючи учнів до самостійного життя, педагог навчає їх ставити цілі усвідомлено. Думки про похід в кафе з друзями, однокласниками після занять – це близька перспектива, яка пов’язана лише з особистою зацікавленістю. І вона не вимагає особливих роздумів.
Середня перспектива – це вже постановка цілей на досягнення в найближчому майбутньому. Наприклад, це може бути спільна з класом підготовка до якогось конкурсу. Поставлена мета вимагає розподілу ролей в колективі і визначення алгоритму підготовки.
І, нарешті, продумування дій для досягнення довгострокової мети, відсунутою у часі – це далека перспектива, яка вимагає визначення та формулювання всіх завдань, що дозволяють досягти мети. Наприклад, успішне закінчення школи вимагає значних зусиль і вирішення багатьох завдань.
