Проблема «батьків і дітей», що дала назву відомого роману Івана Тургенєва, вперше була озвучена ще давньогрецьким поетом Гесіодом у творі «Труди і дні». Там великий еллін нарікає, що сучасна йому молодь не шанує старших, прагне лише до наживи і взагалі, не така, якою вона повинна бути з точки зору старшого покоління. Як тут не згадати популярну пісню 70-х років минулого століття у виконанні гурту «Червоні маки», де співається:
Молодь кінця 20-го століття так само, як і молодь 8 століття до нашої ери (час Гесіода), не бажає задовольнятися установками, що дісталися від попередніх поколінь. А ті, хто співав цю пісню, зараз виросли і стали старими, і, в свою чергу, гнівно таврують молодь нинішніх днів, яка поблажливо ставиться до ідеалів і прагнень батьків і дідів. І все-таки: чим відрізняється життя сучасної молодої людини від життя попередніх поколінь? Невже нічого принципово нового, з поправкою на науково-технічний прогрес? Спробуємо розібратися.
Зміст статті
Як жили раніше
Життя людей на протязі багатьох тисячоліть текла повільно. Відсутність засобів комунікації та більш-менш швидкого масового транспорту схиляло до неспішності. Навіть війни велися щодо неквапливо, за винятком набігів мобільних кочівників. Не даремно ж з історії Середньовіччя ми знаємо про Столітній війні! А невисока щільність населення і великі відстані як підказували алгоритм поведінки: не встигли завоювати всю Галлію в цьому році, завоюємо в наступному або ще через рік-інший – нікуди вона від нас не дінеться!
Зрозуміло, що молодь завжди, у всі часи була активніше старшого покоління. Молодим хочеться досягти всього й одразу. Сподіваючись на багату здобич піти у військовий похід, відкрити золоту жилу або здійснити подвиг. Відмінність життя сучасної молодої людини від життя попередніх поколінь не в наявності творчого імпульсу («творчого» – у самому загальному сенсі, він може бути як конструктивним, так і деструктивним), а в вектор докладання зусиль. З минулим все більш-менш зрозуміло, а що зараз?
до змісту ?Різниця між життям сучасної молодої людини і життям попередніх поколінь
Різниця полягає у прискоренні науково-технічного прогресу, що почався в 19 столітті. З набранням близько двохсот років тому в експлуатацію перших залізниць темп життя помітно прискорився, і з тих пір це прискорення тільки наростало. Винахід двигуна внутрішнього згоряння, літака, а також засобів зв’язку – спочатку телеграфу, а потім радіо, телебачення і, нарешті, інтернету зробило швидкість обміну ідеями та інформацією дуже високою. Що, у свою чергу, підштовхує науково-технічний прогрес.
Багато чого з того, про що згадували письменники-фантасти 19 і 20 століття, стало реальністю. Історичний факт: великий французький письменник Жюль Верн спробував скупити тираж свого тільки що вийшов роману «20 тисяч льє під водою», тому що «Наутілус» в його уявленні виявився озброєний лише тараном. А між тим вже тоді з’явилися перші торпеди, які, зрозуміло, куди ефективніше тарана. Тобто науково-технічна думка навіть випередила фантазію письменника. Пізніше він виправив свою мимовільну помилку: у романі «Таємничий острів» капітан Немо атакує піратів саме з допомогою торпеди.
Інший приклад: в середині 20 століття Рей Бредбері описує фантастичні засоби зв’язку – переговорні браслети, наявні у кожного жителя Землі. А минуло півстоліття, і ідея, яка здавалася в той час справою далекого-далекого майбутнього, стала реальністю: стільниковий телефон сьогодні дійсно є у кожного. Навіть більше того: зараз, використовуючи Скайп, можна не тільки почути, але й побачити співрозмовника, що знаходиться в будь-якій точці планети. Так що в цьому плані різниця між сучасними молодими людьми і їх однолітками, що жили хоча б півстоліття тому, у наявності. Список втілених фантазій буде великий:
- польоти в космос;
- занурення на дно океану;
- навколосвітня подорож за кілька годин;
- перемога над багатьма хворобами…
до змісту ?Резюме
У сучасному світі швидкість обміну інформацією настільки висока, що людська свідомість не встигає засвоювати всі зміни, що відбуваються. Настав час вузьких спеціалізацій: людина в змозі відслідковувати лише те, що входить в коло його професійних чи аматорських інтересів. Звідси – катастрофічне незнання історії чи літератури багатьма «технарями», які отримали освіту вже в третьому тисячолітті; і, навпаки, гуманітарії слабо обізнані в останніх наукових розробках, користуючись (та й то навряд чи у повному обсязі) лише створеними на їх основі гаджетами. Винятки зустрічаються нечасто.
Відповідь на питання – в чому різниця між життям сучасної молодої людини і життям попередніх поколінь – простий: вона проявляється у прискоренні науково-технічного прогресу. А всі наступні зовнішні відмінності буття сучасної молоді та існування їх батьків – похідні від цього прискорення. Тільки не треба думати, що життя раніше була біднішою і неинтереснее. Вона була іншою, в чому перевершуючи, в чому поступаючись. Не виключено, що років через тридцять сучасна молодь, ставши старше, сама опиниться в нинішньому положенні своїх батьків, незадоволених тим, що їх діти не дивляться, не читають, не так одягаються – і нерозуміння різними поколіннями один одного збережеться. Іншого історія ще не фіксувала.
