Коли батареї ледь теплі або опалення немає зовсім, постає питання, чим догрівати квартиру і скільки це додасть до рахунку за світло. У магазинах вибір великий: масляні радіатори, конвектори, тепловентилятори, інфрачервоні панелі, «енергоощадні» рішення та кондиціонери на обігрів. Важливо розуміти, як кожен із цих приладів гріє, скільки реально споживає електроенергії та що відбувається, коли світло вимикають.
Для прикладу розглянемо кімнату площею 18 м? і тариф 4,32 грн за 1 кВт·год. За таких умов електрообігрівач на 1,5–2 кВт, який працює вечорами та вночі, може додати до платіжки приблизно 800–1600 грн на місяць. Кондиціонер на обігріві дає ту саму кількість тепла в 2–4 рази дешевше, але його купівля та монтаж коштують десятки тисяч гривень. Без електрики не працює жоден із цих приладів, а найдовше тепло після вимкнення тримає масляний радіатор.
Як рахували вартість обігріву
Зараз для населення діє тариф 4,32 грн за 1 кВт·год, і його продовжено до 30 квітня 2027 року, тож протягом усієї зими ціна залишиться сталою. Пільговий тариф 2,64 грн застосовують лише там, де офіційно оформлене електроопалення, а також у будинках без газу та централізованого опалення. Якщо в квартирі є батареї, а обігрівач використовується як додатковий, платіж іде за звичайним тарифом.
Для кімнати 18 м? із типовою висотою стелі виробники радіаторів радять потужність близько 1,5 кВт. В інтернет-магазинах на таку площу часто рекомендують 1,5–2 кВт, а для кутових або холодних кімнат потрібен запас потужності.
Обігрівач із термостатом не працює безперервно: він вмикається, поки кімната нагрівається, потім вимикається, коли досягає заданої температури, і знову запускається, коли повітря охолоне. Точної частки часу роботи виробники зазвичай не вказують, тому для розрахунків беруть умовні значення.
Якщо обігрівач на 1,5 кВт гріє кімнату ввечері та вночі, приблизно 16 годин на добу, і половину цього часу працює на повну потужність, виходить 8 годин активної роботи. Це 12 кВт·год на день, 360 кВт·год на місяць і орієнтовно 1550 грн. Коли батареї все ж дають тепло, а прилад лише догріває, витрати можуть зменшитися приблизно вдвічі — до близько 780 грн. У сильні морози або в продуваних кімнатах споживання буде більшим для будь-якого типу обігрівача.
Самостійно порахувати витрати нескладно. Потужність приладу в кВт множать на кількість годин, коли він працює на повну за добу, потім на 30 днів і на тариф 4,32 грн. Наприклад, конвектор на 2 кВт, який на повній потужності працює 6 годин щодня, дасть: 2 ? 6 ? 30 ? 4,32 — приблизно 1550 грн на місяць.
Якщо встановлено двозонний лічильник, електроенергія вночі (з 23:00 до 7:00) коштує вдвічі дешевше — 2,16 грн, а вдень — ті самі 4,32 грн. Коли половина роботи обігрівача припадає на ніч, ті ж 360 кВт·год можуть обійтися приблизно в 1170 грн.
Чому «дорогий» обігрівач не гріє дешевше
Усі електричні обігрівачі — масляні, конвектори, тепловентилятори, інфрачервоні — перетворюють 1 кВт·год електроенергії на однакову кількість тепла. Тому дорожча модель тієї ж потужності не зменшить рахунок за світло. Масляний радіатор на 1,5 кВт і конвектор на 1,5 кВт за годину споживають однаково й віддають стільки ж тепла, просто роблять це по-різному за швидкістю.
Режим «еко» зазвичай означає знижену потужність, а не «чарівну» економію. Так само й «енергоощадні» панелі: на 1 кВт·год вони дають стільки ж тепла, як інші прилади. Економія досягається завдяки термостату, який не дає перегрівати кімнату, та перемикачу потужності (наприклад, 0,8, 1,2 або 2 кВт), що дозволяє не вмикати максимальний режим там, де достатньо меншого.
Різниця між приладами — у способі віддачі тепла, швидкості прогріву, рівні шуму та тому, де саме буде тепліше: у всій кімнаті чи лише в певній зоні.
Масляний радіатор: повільний, але довго тримає тепло
Усередині масляного радіатора нагрівач підігріває оливу, а вже вона передає тепло корпусу. Через це кімната прогрівається повільніше, ніж із конвектором чи тепловентилятором — орієнтовно за пів години. Натомість робота майже безшумна, тепло розподіляється рівномірно, а після вимкнення прилад ще близько пів години віддає тепло, що особливо корисно під час відключень світла.
Бюджетні моделі потужністю 1,5–2 кВт коштують приблизно 1500–2700 грн, а прилади відомих брендів (Gorenje, Tesy, DeLonghi) — близько 3000–5000 грн. За споживанням електроенергії масляний радіатор нічим не відрізняється від інших приладів тієї ж потужності: для кімнати 18 м? це орієнтовно 780–1550 грн на місяць залежно від режиму використання.
Серед недоліків — значна вага (приблизно 8–19 кг), тому зручно брати модель на коліщатках, а також повільний старт: швидко зігрітися з ним не вийде. Новий радіатор під час першого вмикання може видавати запах і потріскування, тому в інструкціях радять залишити його на максимальній потужності щонайменше на дві години та добре провітрити кімнату.
Конвектор: рівне тепло без запасу
У конвекторі холодне повітря заходить знизу, проходить через нагрівальний елемент і виходить зверху вже теплим. Так кімната прогрівається рівномірно, без відчутного протягу й шуму, причому швидше, ніж масляним радіатором.
Конвектор можна закріпити на стіні, найкраще під вікном або на зовнішній стіні, де зазвичай найхолодніше. Недорогі моделі на 1,5–2 кВт коштують орієнтовно 830–2000 грн, прилади відомих брендів (Electrolux, Atlantic, Tesy) — близько 2600–4000 грн, а варіанти з керуванням через смартфон — приблизно від 6000 грн і вище. Для кімнати 18 м? витрати на електроенергію будуть такими ж, як і в масляного радіатора: орієнтовно 780–1550 грн на місяць.
Конвектор не накопичує тепло: після вимкнення він швидко холоне. Його не можна ставити на килим із довгим ворсом, оскільки ворс може перекрити нижню решітку для забору повітря. Також не можна накривати прилад — це призводить до перегріву й спрацьовування захисту.
Тепловентилятор: максимум швидкості, мінімум комфорту
У тепловентиляторі вентилятор проганяє повітря через гарячу спіраль або керамічну пластину, і тепле повітря одразу надходить у кімнату. Це один із найшвидших способів зігрітися, тому такий прилад зручний вранці або після повернення з вулиці.
«Керамічні» моделі працюють за тим самим принципом і споживають стільки ж електроенергії. Найпростіші тепловентилятори на 1,5–2 кВт коштують приблизно 500–1300 грн, керамічні — близько 1200–1500 грн, а прилади відомих брендів (DeLonghi, Xiaomi, Philips) — орієнтовно 2200–5000 грн.
Якщо гріти тепловентилятором кімнату цілий день, витрати будуть такими ж, як і з будь-яким іншим обігрівачем тієї ж потужності. Він шумить, не накопичує тепло й після вимкнення швидко остигає.
Інфрачервоні обігрівачі: тепло «точково»
Інфрачервоний обігрівач нагріває не стільки повітря, скільки предмети та людей у зоні дії. Під ним відчуття схожі на сонячне тепло, тоді як у віддалених кутах кімнати може залишатися прохолодніше. Такий варіант добре підходить, якщо потрібно зігріти конкретне місце — наприклад, робочий стіл або крісло.
Підлогові «лампові» моделі (кварцові, галогенні) потужністю 0,8–2 кВт коштують орієнтовно 490–900 грн. Настінні плівкові «картини» на 450 Вт — близько 1300–1650 грн, а настінні панелі на 450–600 Вт — приблизно 7500–8000 грн.
Щоб отримати стільки ж тепла, як від інших приладів, інфрачервоний обігрівач споживає стільки ж електроенергії. Наприклад, панель на 0,5 кВт, яка 6 годин на день гріє зону біля дивана, додасть до рахунку близько 90 кВт·год, тобто приблизно 390 грн на місяць. Виходить дешевше лише тому, що обігрівається не вся кімната, а конкретне місце. Поза зоною дії панелі залишається прохолодно, і для повноцінного обігріву великої кімнати може знадобитися кілька таких приладів.
У тестах галогенні «лампи» показували гірший результат порівняно з радіаторами та конвекторами й більше підходять для швидкого особистого зігрівання, а не для тривалого обігріву приміщення.
Також на ринку є настінні керамічні панелі українського виробництва потужністю 0,4–0,75 кВт вартістю приблизно 1800–5300 грн. Виробники позиціонують їх для кімнат 8–14 м? або для локального обігріву одного місця. Одна така панель не здатна повноцінно прогріти велику кімнату.
Кондиціонер на обігріві: те саме тепло дешевше
Кондиціонер у режимі обігріву переносить тепло з вулиці в кімнату, навіть коли надворі холодно. Завдяки цьому з 1 кВт·год електроенергії він може віддати кілька кВт·год тепла. За паспортними даними сучасних моделей при температурі на вулиці близько +7 °C це орієнтовно 5 кВт·год тепла з 1 кВт·год електрики, при +2 °C — близько 4, при ?7 °C — приблизно 2,5, а при ?20 °C — близько 1,8.
Що нижча температура надворі, то менший виграш, але він усе одно залишається. Для порівняння візьмемо ту саму потребу в теплі — 12 кВт·год на добу (хоча в сильний мороз кімнаті знадобиться більше тепла незалежно від типу приладу).
- При близько +2 °C на вулиці кондиціонеру для цього потрібно приблизно 3 кВт·год електроенергії на день, що дає близько 390 грн на місяць.
- При близько ?7 °C — орієнтовно 4,8 кВт·год на день і приблизно 620 грн на місяць.
- При близько ?20 °C (для моделей, які здатні працювати в такий мороз) — близько 6,7 кВт·год на день і орієнтовно 860 грн на місяць, що все одно дешевше за масляний радіатор чи конвектор.
У більшості недорогих моделей відомих брендів у характеристиках зазначено можливість обігріву до приблизно ?15 °C, у деяких — до ?10 °C. Є «зимові» модифікації, розраховані на роботу до ?25 °C і навіть ?30 °C. Перед покупкою варто уважно подивитися в характеристиках саме нижню межу температури для обігріву.
Інверторний кондиціонер (який плавно змінює потужність, а не просто вмикається й вимикається) від брендів Samsung, LG, Midea, Gree, Cooper&Hunter для кімнати до 25 м? коштує орієнтовно 20–30 тисяч грн. «Зимові» моделі з обігрівом до ?25 °C стартують приблизно від 23 тисяч у Midea та близько 30 тисяч у Cooper&Hunter і можуть сягати 73–96 тисяч у Mitsubishi Electric. Стандартний монтаж із довжиною траси між блоками до 3 м обійдеться ще приблизно в 8,6–11,3 тисячі грн.
Для кімнати 18 м? за температур від +2 до ?7 °C витрати на електроенергію для кондиціонера можуть становити орієнтовно 400–600 грн на місяць проти приблизно 1550 грн у масляного радіатора. Основний мінус — висока початкова вартість купівлі та встановлення.
У мороз зовнішній блок обмерзає, і кондиціонер періодично переходить у режим розморожування на 3–12 хвилин, у цей час тепле повітря в кімнату не подається. У деяких моделей, наприклад Daikin, є «комфортний» режим обігріву, коли потік повітря автоматично спрямовується вниз, щоб не дути прямо на людей. Меблі, розташовані безпосередньо під внутрішнім блоком, можуть заважати нормальному розподілу тепла.
Якщо замінити масляний радіатор на кондиціонер і гріти ним кімнату протягом усього опалювального сезону (приблизно пів року), економія може становити близько тисячі гривень на місяць. У такому разі витрати на покупку та монтаж окупляться орієнтовно за 5–7 зим, а влітку кондиціонер ще й охолоджує. Якщо ж використовувати його лише для догріву, строк окупності буде довшим.
Щодо вологості: кондиціонер не сушить повітря більше, ніж батареї чи інші обігрівачі. Взимку холодне вуличне повітря містить мало вологи, і коли воно нагрівається в приміщенні, кількість води в ньому не збільшується, тому відносна вологість може падати нижче 30% незалежно від типу опалення.
Що робити під час відключень світла
Без електрики не працює жоден із описаних приладів, включно з кондиціонером. Найдовше тепло після вимкнення тримає масляний радіатор — приблизно пів години. Якщо світло подають за графіком, варто максимально прогріти кімнату в період, коли електрика є.
Портативна зарядна станція може живити обігрівач, але недовго. Популярні моделі ємністю близько 1 кВт·год (EcoFlow, BLUETTI, Anker) здатні віддавати до приблизно 1800 Вт, тому обігрівач на 2 кВт вони за паспортом не тягнуть. Увімкнути його можна лише в спеціальному режимі для потужних навантажень, якщо такий передбачений (наприклад, X-Boost в EcoFlow або Power Lifting у BLUETTI).
Виробники радять орієнтуватися на те, що реально доступно близько 80–85% заявленої ємності. Щоб оцінити час роботи, ємність станції множать на 0,85 і ділять на потужність обігрівача.
- Станція на 1 кВт·год живитиме обігрівач на 1 кВт приблизно 50 хвилин.
- Невелику керамічну панель на 0,5 кВт та сама станція потягне близько 1,7 години.
- Масляний радіатор на мінімальній потужності (0,7–0,8 кВт) — орієнтовно годину.
- Станція на 2 кВт·год із обігрівачем на 2 кВт дасть приблизно ті ж 50 хвилин роботи.
Якщо термостат періодично вимикає прилад, заряд вистачить на довший час, але все одно це години, а не доби. Тому від зарядної станції доцільно вмикати обігрівач на мінімальній потужності й розташовувати його якомога ближче до себе.
Газову плиту не використовують для обігріву приміщення — вона призначена лише для приготування їжі. Генератор у квартирі чи на балконі встановлювати не можна: за правилами його розміщують на вулиці на відстані не менше 6 метрів від вікон.
Як обрати обігрівач для своєї кімнати
Для тихого й рівномірного догріву кімнати ввечері та вночі підійдуть масляний радіатор або конвектор із термостатом і перемикачем потужності. Якщо електрику подають за графіком, масляний радіатор має перевагу — він довше віддає тепло після вимкнення.
Щоб швидко зігрітися вранці чи після вулиці, зручний тепловентилятор. Для локального обігріву одного місця (робочий стіл, крісло) або роботи від зарядної станції варто розглянути інфрачервону чи керамічну панель невеликої потужності.
Якщо планується щоденний обігрів протягом усієї зими з мінімальними витратами на електроенергію, найвигіднішим варіантом стає кондиціонер із режимом обігріву, бажано розрахований на роботу до приблизно ?20…?25 °C.
Безпечне використання обігрівачів
Щоб знизити ризики, важливо дотримуватися базових правил безпеки. Не накривайте обігрівачі й не сушіть на них одяг. Не ставте прилад безпосередньо під розеткою та ближче до штор або меблів, ніж це дозволено в інструкції (за нормами ДСНС — не менше 25 см). Не вмикайте кілька потужних приладів в один подовжувач і не прокладайте шнур під килимом.
Виходячи з дому, обігрівач слід вимикати. На ніч не варто присувати його впритул до ліжка. Дотримання цих простих правил допоможе обігріти квартиру взимку й водночас зберегти безпеку.
