Щоб газон добре перезимував і навесні швидко відновився, важливо правильно провести останнє косіння. Орієнтуватися варто не на календар, а на те, як поводиться трава, і обрати відповідну висоту стрижки та погоду для роботи.
Коли робити останнє косіння
Час фінального косіння визначають за ростом газону. Поки трава продовжує відростати, її стрижуть у звичному режимі — восени це зазвичай раз або двічі на тиждень.
Останній раз газон косять тоді, коли після чергової стрижки він майже не додає у висоті. Це зазвичай збігається з періодом, коли вдень температура стабільно тримається нижче +10 °C: за таких умов тонконіг та інші газонні трави практично припиняють ріст.
В українських умовах це орієнтовно кінець жовтня — початок листопада для півночі, сходу та заходу країни. На півдні та в прибережних районах останнє косіння частіше припадає на листопад. Якщо осінь затяжна й тепла, трава росте довше, відповідно й стрижку переносять на пізніший час.
Якщо газон уже не додає у висоті й залишається невисоким, косарку можна без побоювань відкласти до весни.
Перші заморозки ще не є сигналом негайно припиняти косіння: газонні трави досить холодостійкі й спокійно переносять іній. Небезпечно інше — ходити по мерзлій траві та косити її, коли вона вкрита інеєм. Підмерзлі листки легко ламаються, на газоні залишаються потемнілі сліди, які потім довго відновлюються.
Працювати варто лише тоді, коли іній повністю розтанув, а дерен підсох. Мокру траву також не косять: ніж її не стільки ріже, скільки рве, забивається, на поверхні залишаються грудки, а колеса косарки на вологому ґрунті утворюють колії. Для останнього косіння обирайте сухий день.
Яку висоту залишити на зиму
Після фінальної стрижки оптимально, щоб висота газону була близько 5 см, допустимий діапазон — 4–6 см.
Якщо влітку ви тримали траву вищою, на рівні 6–8 см, восени варто опустити ніж косарки на одну-дві поділки. Якщо ж газон зазвичай був коротким, 3–4 см, навпаки, підніміть ніж, щоб залишити 4–5 см. Через це одні власники ділянок восени зменшують висоту стрижки, а інші її збільшують, але до зими всі виходять приблизно на однаковий рівень.
Залишати газон надто високим небажано. Довга трава під снігом лягає, злипається, усередині такого шару затримується волога. За температур, близьких до нуля, у цих умовах активно розвиваються грибкові хвороби, зокрема снігова пліснява.
Для розвитку плісняви достатньо як тривалого снігового покриву на непромерзлій землі, так і затяжної сирої погоди з туманами. Навесні на уражених ділянках видно круглі сіро-бурі плями злиплої трави, іноді з рожевим обідком. Зазвичай коріння залишається живим, газон з часом відростає, а злежаний шар розпушують граблями.
Стригти нижче 4 см також не варто. Надто коротка стрижка послаблює траву, на горбистих місцях ніж може зрізати її майже до землі, утворюючи лисини. Сильно «виголений» газон може відновлюватися дуже повільно або й зовсім не повернутися до попереднього стану.
Як діяти, якщо газон переріс
За один прохід безпечно зрізати не більше третини висоти трави. Якщо забрати більше, коренева система може тимчасово припинити ріст, поки рослина витрачає сили на відновлення листя.
Тому перерослий газон стрижуть у два-три етапи. Спочатку встановлюють ніж на найвищу позицію або зрізають приблизно третину висоти, а через кілька днів повторюють процедуру, знову забираючи третину, доки не вийдете на потрібні 5 см.
Наприклад, якщо трава доросла до 12 см, спочатку її скорочують до приблизно 8 см, а наступного разу — до 5–6 см.
Що робити з обрізками та опалим листям
У теплу пору року дрібні обрізки можна залишати на газоні — вони швидко перегнивають і не заважають дерну. Але після останнього косіння краще зібрати їх у травозбірник або згребти граблями. Прибирання скошеної маси допомагає зменшити ризик деяких грибкових захворювань.
Довгу траву, зрізану восени, тим більше не варто залишати на місці: вона утворює такий самий злежаний шар, як і некошена, і створює сприятливі умови для плісняви.
З опалим листям ситуація подібна. Товстий шар листя на зиму перекриває доступ світла, трава під ним не може накопичити достатньо поживних речовин, і навесні на цих ділянках дерен виходить рідким і ослабленим.
Невелика кількість листя не шкодить, якщо воно закриває не більше 10–20% площі газону. Якщо ж покриття щільніше, листя варто або згребти, або подрібнити косаркою. У подрібненому вигляді воно має розсипатися настільки дрібно, щоб провалитися між травинками й майже зникнути з поля зору.
Подрібнювати зручніше в суху погоду й невеликими порціями, не чекаючи, поки шар стане надто товстим. Вологе листя погано кришиться, а велике, наприклад кленове, іноді доводиться проходити косаркою два-три рази.
Якщо листя вже накопичилося надто багато, найнадійніший варіант — граблі.
Коли й трава, і листя прибрані, варто очистити ніж і деку косарки від налиплої маси та поставити техніку на зберігання в сухе місце до весни, щоб уникнути корозії.
