Старі автомобільні шини часто перетворюють на клумби, бортики для грядок чи декоративні фігури на дачних і дворових ділянках. Для квітів це зазвичай не викликає заперечень, а от із овочами в шинах ситуація набагато складніша: важливо розуміти, що саме з гуми переходить у ґрунт і за яких умов.
Що входить до складу шини і що з неї вимивається
Автомобільна шина — це не просто гума. Усередині знаходяться сталевий корд і тканинні шари, а зовнішня частина складається з суміші каучуку, сажі, олій, сірки, оксиду цинку та добавок, які сповільнюють старіння матеріалу.
Оксид цинку додають, щоб гума «зварилася» під час вулканізації. У підсумку цинк становить приблизно 1% маси шини, у деяких випадках — до 2%. Для легкової шини це орієнтовно 80–90 грамів цинку.
Із усіх металів саме цинк найактивніше виходить назовні. Кадмію в гумі дуже мало, свинцю також небагато, і в дослідах вони помітно не вимивалися. Олії, які надають гумі еластичності, погано розчиняються у воді, тому переходять у розчин неохоче.
Чим дрібніша гума, тим швидше вивільняється цинк: гумова крихта віддає його значно активніше, ніж ціла шина. Тому гумову крихту як мульчу на клумбу використовувати не варто. Ціла шина віддає цинк переважно з тонкого зовнішнього шару, і з часом цей процес сповільнюється.
На вимивання впливають кілька чинників: кислий ґрунт і кисла дощова вода, тріщини від сонця, надрізи та зрізи. Чим сильніше шина пошкоджена й старіша, тим інтенсивніше з неї виходить цинк.
Квіти чи овочі: у чому різниця
З декоративними рослинами усе простіше: їх не вживають у їжу, тому питання переходу речовин у врожай не виникає. До того ж цинк потрібен рослинам у невеликих кількостях, а шкодить лише надлишок.
Коли йдеться про овочі, поради розходяться. В одній із університетських служб для садівників у США вважають, що шини на городі краще не використовувати: існує чимало доступних матеріалів для піднятих грядок із меншими ризиками — насипні варіанти, цегла, дерево. У стандарті Міністерства сільського господарства США матеріали зі списку для піднятих грядок прямо передбачають, що шини є неприпустимим варіантом.
Водночас фахівці інших університетів зазначають, що зі збереженої цілої шини вивільняється порівняно небагато цинку, й він накопичується здебільшого біля внутрішньої стінки. Проте докладних досліджень овочів, вирощених саме в шинах, практично немає, тож точних висновків не має ані одна, ані інша сторона.
Як зменшити контакт ґрунту з гумою, якщо шини вже використовуєте
Якщо ви все ж садите овочі в шинах, можна зменшити контакт ґрунту з гумою кількома прийомами:
- викласти внутрішню поверхню шини плівкою, щоб земля не торкалася гуми;
- засипати всередину нейтральний ґрунт із перегноєм, адже в нейтральному середовищі цинк зв’язується міцніше, а в кислому стає доступнішим для коріння;
- коренеплоди (буряк, моркву тощо) висаджувати ближче до центру, а не впритул до стінок шини.
Якщо шини вже давно стоять на ділянці, варто звернути увагу і на інші моменти.
По-перше, просвердліть у нижній частині кілька отворів. У загнутому всередину краї часто застоюється дощова вода, а це чудове місце для розмноження комарів: вони відкладають яйця біля краю води, і з кожним наступним дощем з’являються нові покоління.
По-друге, пошкоджені шини, які кришаться або обсипаються, краще прибрати. Якщо протектор стертий, але вся шина ціла, її ще можна використовувати. Зрізи на фігурах типу «лебедів» або інших конструкцій бажано відокремити від ґрунту плівкою.
По-третє, є рослини, для яких шини точно не підходять. Лохину, рододендрони та інші культури, які потребують кислого ґрунту з торфом, у шини садити не варто: у кислому середовищі цинк вивільняється активніше.
Не забудьте й про температурний режим. Чорна шина сильно нагрівається на сонці: навесні це плюс — ґрунт усередині прогрівається швидше. Але влітку земля у такій ємності пересихає раніше, тому поливати доведеться частіше.
Окрема тема — спалювання. Шини запалити непросто, але загасити їх важко: гума тліє, дає густий дим, а розплавлена олія забруднює ґрунт. До того ж за спалювання сміття у дворі передбачені штрафи.
Які матеріали можна використати замість шин
Найпростіший варіант — насипна грядка або клумба без бортика. Це нічого не коштує і не додає в ґрунт зайвих домішок. Якщо ж без бортика не обійтися, є кілька альтернатив.
- Дерево. Довше за все в контакті з ґрунтом слугують біла акація та дуб. Сосна й модрина витримують декілька років, а ялина, береза та вільха гниють найшвидше. Звичайні дошки можна зсередини захистити плівкою. Підійде і дошка, спеціально просочена для контакту з ґрунтом.
- Цегла. Краще використовувати щільну морозостійку цеглу: пориста дешева, але служитиме менше.
- Камінь. Це найдорожче рішення, до того ж потребує вміння викладання та фундаменту.
- Дошки з переробленого пластику. Вони майже не зношуються і майже не потребують догляду, проте коштують дорого.
- Оцинковані металеві грядки. Із цинкованого покриття теж потроху вимивається цинк, особливо в кислому ґрунті. Для овочів поради щодо їх використання також різняться, а для квітів такі конструкції зазвичай вважають прийнятними, якщо не висаджувати в них рослини, що полюбляють кисле середовище.
Старі шпали як матеріал для грядок та клумб брати не варто: вони просякнуті креозотом. У Європі використання шпал у саду та на грядках заборонене саме через таке просочення.
Куди подіти шини, які вже відслужили
Вивозити старі шини в лісосмугу чи просто викидати в посадку не можна — за це передбачені штрафи. Найпростіше розпитати на шиномонтажі чи станції техобслуговування: частина з них передає зношені шини на перероблення, і таке рішення буде безпечнішим і для довкілля, і для двору.
