Щоб великолиста гортензія рясно зацвіла влітку, потрібно перш за все подбати про правильну зимівлю. Саме від того, як ви збережете квіткові бруньки в холодний період, залежить, чи побачите наступного сезону великі шапки суцвіть.
У саду авторки саме ці гортензії незмінно привертають увагу гостей. Їхній вигляд викликає безліч запитань про те, як вдається домогтися такого цвітіння. Відповідь одна: продумане укриття на зиму, підібране з урахуванням особливостей клімату.
Чому великолиста гортензія не цвіте після зими
На півдні, де зими м’які, ці кущі часто зимують взагалі без укриття. Там зазвичай достатньо шару мульчі біля основи та за потреби — одного шару агроволокна під час сильних холодів.
У регіонах з більш суворими зимами ситуація інша. Квіткові бруньки у великолистих сортів формуються наприкінці сезону на верхівках пагонів. Якщо їх ушкоджує мороз, наступного року кущ майже не цвіте. Частковий вихід — лише ремонтантні сорти, які здатні дати певну кількість суцвіть на молодих пагонах, та й то пізніше.
Бруньки витримують приблизно до ?18 °C. Такі температури, за спостереженнями авторки, бувають навіть на Закарпатті орієнтовно через зиму, а в умовах Києва чи Харкова — переважну більшість зим. Тому без укриття великолиста гортензія надійно зимує хіба що на узбережжі, наприклад в Одесі.
Авторка перепробувала чимало варіантів: робила укриття з плівки й руберойду, натягувала нетканий матеріал на дуги, засипала кущі листям (зокрема дубовим, яке повільніше перегниває, ніж березове). Але значна частина квіткових бруньок усе одно гинула. Згодом вдалося сформувати систему, яка дає змогу зберігати їх цілими.
Підготовка гортензії до укриття
Початок робіт. До укриття авторка береться напередодні перших нічних осінніх заморозків. У центральній частині країни це зазвичай друга половина жовтня.
Обрізання листя. Найперше гортензію повністю звільняють від листя. Якщо укривати кущ разом із листками, вони починають гнити, а це може пошкодити пагони. На гілках залишають тільки квіткові бруньки на верхівках, іноді — ще по парі невеликих листочків, які їх прикривають.
Пагони при цьому не вкорочують. Якщо зрізати верхівку, разом із нею буде видалено й майбутню квітку, адже саме там зосереджені квіткові бруньки.
Як пригнути й зафіксувати пагони
Зв’язування гілок. Після видалення листя пагони збирають у невеликі пучки — по 3–4 гілки. Великі об’єднувати незручно: їх складніше пригнути до поверхні ґрунту.
Для зав’язування авторка використовує старі капронові колготки. З них виходять м’які й еластичні стрічки, які не перетискають і не ранять гілки, на відміну від жорсткої мотузки.
Пригинання до землі. Далі пучки пагонів потрібно максимально опустити до ґрунту. У деяких сортів це виходить легко, але трапляються й більш здерев’янілі, пружні гілки, які неможливо зігнути відразу. У такому випадку їх пригинають поетапно: спершу трохи, потім усе нижче, допоки не вдасться наблизити до землі.
Фіксація. Щоб пагони не піднімалися, їх закріплюють металевими гачками. Їх можна зробити, зігнувши зварювальні електроди, або придбати готові в садовому центрі. Гачок проводять під зав’язкою, наче в петлю, й заглиблюють у ґрунт настільки, наскільки це можливо, щоб фіксація була надійною.
Основне укриття на зиму
Проміжний етап. Коли кущ укладений, на перший час достатньо прикрити його нетканим матеріалом. У жовтні зазвичай ще немає тривалих сильних морозів, тому цього цілком вистачає.
Коли морози стають стабільними. Якщо нічні температури опускаються нижче нуля постійно й ґрунт починає примерзати, авторка змінює укриття. Агроволокно прибирають, а рослину засипають або сухим торфом, або легким пухким ґрунтом.
Основу куща присипають несильно: здерев’яніла нижня частина пагонів не така вразлива до холоду, як їхні верхівки з бруньками. Основна увага — саме до кінчиків пагонів, де й закладається цвітіння.
Дуги та багатошарове укриття. Після засипання над гортензією встановлюють дуги, на які знову натягують нетканий матеріал. Поверх нього додають шар плівки, щоб захистити від дощу та мокрого снігу.
Важливий момент: плівка не повинна перекривати торці укриття. Потрібна можливість провітрювання, аби всередині не накопичувалася волога, яка може спричинити випрівання бруньок. У такому вигляді кущі проводять усю зиму.
Догляд навесні та перевірка пагонів
Навесні укриття знімають поступово. Спочатку прибирають плівку й нетканий матеріал, потім обережно розсовують ґрунт чи торф, якими були засипані пагони.
Після цього на дуги знову накидають агроволокно, але вже без плівки. У такому полегшеному варіанті гортензії залишають до завершення зворотних заморозків. Пробуджені бруньки переносять холод набагато гірше, ніж у стані спокою, тому їх потрібно вберегти від навіть нетривалих нічних понижень температури.
Якщо верхівки деяких пагонів усе ж підмерзли, їх зрізають до першої живої пари бруньок. Після такої обрізки кущ продовжує розвиватися, а завдяки збереженим верхівковим брунькам на більшості гілок гортензія щедро зацвітає влітку.
