Науковці з’ясували, що павуки мають пам’ять, вчаться на помилках і регулярно відвідують одні й ті ж місця для пошуку їжі. Дослідження, проведене в Університеті Турку, спростовує стереотипи про павуків як безмозких істот.
Дослідники спостерігали за тарантулами в Північній та Південній Америці, і результати вражають. Наприклад, деревний тарантул, чекаючи ночі, виходить зі свого укриття і прямує до штучного ліхтаря, де, як він пам’ятає, можна знайти смачних комах. Це нагадує, як ми відвідуємо улюблені заклади.
Земляні тарантули, коли їжі на землі стає обмаль, не впадають у відчай, а шукають їжу на деревах. Під час повеней вони навіть можуть переїжджати на кущі, демонструючи свою здатність аналізувати ситуацію та адаптуватися.
Особливо вражає сліпий печерний тарантул з Мексики, який, реагуючи на небезпеку, без жодних зусиль повертається до своєї нори, навіть не бачачи дороги. Науковці зазначають, що молоді павуки залишаються ближче до дому, тоді як дорослі вирушають у «далекі рейси» за їжею.
Фінський дослідник Аліреза Замані пояснює, що у тарантулів є складний навігаційний механізм, який поєднує внутрішні сигнали з зовнішніми факторами, такими як вібрації та запахи. Це свідчить про те, що їхня нервова система набагато гнучкіша, ніж вважалося раніше.
Попередні дослідження показали, що тарантули можуть проходити лабіринти та вчитися уникати небезпек. Якщо павук зазнав невдачі в певному місці, він запам’ятає це і більше не повернеться туди. Отже, наступного разу, коли ви побачите тарантула, пам’ятайте, що це не просто істота з базовими інстинктами, а особистість, яка пам’ятає свої улюблені місця і знає, як уникати небезпек.
