Жила-була блакитна зірочка. Вона жила в своєму саду, де у неї була блакитна беседочка, блакитний ставок з резвящимися блакитними рибками в оточенні дерев, на яких замість листя росли блакитні зірочки. Зірочка росла в оточенні краси, але їй чогось не вистачало, вона сумувала, сама не знаючи про що. Вона дивилася в небо, на якому світило багато зірок, але вони всі були дуже далекі, а їй хотілося грати і дружити, а для цього потрібно бути поруч.
І так вона сумувала день за днем, поки не зрозуміла, що їй потрібно. Одного разу їй приснився рожева зірочка, яка жила в своєму саду з рожевою альтанкою, рожевим ставком з рожевими рибками в оточенні дерев, на яких росли рожеві зірочки. Прокинувшись, блакитна зірочка вирішила знайти цю зірочку і подружитися з нею. Вона стала шукати її день за днем, повіривши, що така існує.
Проходив рік за роком, і багато б вже зневірилися, але блакитна зірочка була не така — раз вирішивши, вона здійснювала задумане. І ось одного разу в рожевому саду вона нарешті зустріла точно таку ж зірочку, тільки рожевого кольору.
— Привіт, — вигукнула вона. — Я шукала тебе багато років. Ти наснилася мені, і відтоді я тільки й думаю про тебе.
— Хто ти, звідки? — запитала рожева зірочка.
— Я живу в такому ж саду, як і ти, тільки у мене блакитна альтанка, блакитний ставок з блакитними рибками і дерева з блакитними зірочками. Я дуже хочу, щоб ти побувала у мене, і ми з тобою подружилися.
Вони довго спілкувалися, літали в гості один до одного, поки одного разу не злилися в одну яскраву і сяючу, з якої посипалися іскри. Люди дивилися в небо і говорили:
— Запалилася Наднова.
А це просто двоє знайшли один одного і зникло самотність…
