Під электротравмой мається на увазі травматичне ураження цілісності, функцій тканин і органів, що з’являється під дією промислового, побутового або природного електричного струму. Різні види електротравм надають різну дію на організм, результатом чого можуть стати опіки, порушення фізико-хімічного складу крові, розриви тканин, переломи, вивихи, порушення внутрішніх біоелектричних процесів.
Такі травми нерідко призводять до летального результату.
Класифікація електротравм
За характером ураження можна виділити наступні види електротравм.
– Місцеві ушкодження проявляються в опікових ушкодженнях шкірних покривів, м’яких тканин, зв’язок, электроофтальмии (ураження зовнішніх оболонок ока), металізації шкірних покривів. Місцеві електротравми характеризуються появою електричних знаків на тілі – різко окреслені плями сірого або блідо-жовтого кольору, які з’являються в місцях контакту з джерелами струму.
– Загальні травми супроводжуються ураженням електричним струмом м’язових груп, що виявляється в судомах, паралічах серця, дихання.
В залежності від ступеня тяжкості всі види електротравм поділяють на чотири ступені.
– Травми I ступеня тяжкості проявляються судомами без втрати свідомості. Також спостерігається збліднення шкірних покривів, загальне збудження, задишка, головний біль, підйом кров’яного тиску. Вже після припинення дії травматичного шоку потерпілий починає відчувати біль.
– Травми II ступеня тяжкості супроводжується тонічними судомами і втратою свідомості. При другого ступеня електротравми у потерпілих спостерігається зниження артеріального тиску, незначні розлади в роботі дихальної системи. Нерідко спостерігається серцева аритмія, шок.
– III ступінь тяжкості характеризується сильними дихальними розладами, судомами, розривами судин легенів, порушенням роботи серця і всього кровообігу, різким зниженням артеріального тиску, порушенням серцевого ритму, відшаруванням сітківки ока, набряком головного мозку, легенів. Можуть з’являтися некротичні вогнища в легенях, печінці, селезінці, щитовидній та підшлунковій залозі. Наслідком травми третин ступеня може стати коматозний стан.
– Для IV ступеня характерні зупинка дихання як результат паралічу дихального центру і фібриляції шлуночків серця. Найчастіше виникає при проходженні електричного струму через голову людини.
За характером впливу електричного струму можна виділити наступні види електротравм:
– миттєві, одержувані за кілька секунд;
– хронічні, одержувані при постійному і тривалому контакті з джерелом сильного струму.
Причини отримання електротравм
Отримати травму від електричного струму можна при взаємодії з джерелом в побуті, на виробництві або при ударі блискавки. Прямий удар блискавки – це стихійний, форс-мажорний фактор, від якого людина застрахуватися не в змозі.
В інших випадках причини бути наступними.
– Психофізіологічного характеру. Тобто травма може бути наслідком ослабленої уваги, стресовій ситуації, надмірної втоми, стану здоров’я, знаходження людини під дією лікарських засобів, алкогольних напоїв.
– Технічного характеру. До таких причин можна віднести несправність електричного обладнання, в результаті чого може виникнути напруга в металевих частинах пристрою; використання електричних приладів не за їх прямим призначенням; перебої в подачі напруги; порушення правил експлуатації приладів.
– Організаційного характеру. Причини електротравм організаційного характеру можуть полягати в недбалості при роботі з приладами, підключеними до електромережі, нехтування елементарними правилами техніки безпеки на роботі і в побуті.
На електричні травми припадає лише 2-2,5% всіх травм і в більшості своїй їх отримують люди, чия професія безпосередньо пов’язана з електрикою, тобто електрики, монтери високовольтних конструкцій, будівельники.
Виникнути електротравми можуть при наявності небезпечного для людини електричного напруги або струму, внаслідок особливостей організму і стану здоров’я людини, умов навколишнього природи.
Симптоми ураження електричним струмом
Безпосередньо в момент ураження електрострумом людина може відчути поштовх, спазм м’язів, пекучий удар. Після того як струм припиняє діяти, основні симптоми спостерігаються з боку центральної нервової системи. Ознаки травм від електричного струму мають багато спільного з клінічною картиною струсу головного мозку. Спостерігається млявість, загальмованість, байдужість до навколишнього, нудота, головний біль і запаморочення.
Серцево-судинна система так реагує на електротравми:
– первинне підвищення, а потім різке зниження артеріального тиску;
– почастішання пульсу;
– аритмія;
– розширення меж серця.
В легенях може з’явитися вологий хрип, на рентгенографічних знімках виявляються вогнища емфіземи, виникає кашель. У деяких випадках виявляється гостра дихальна недостатність. Деякі постраждалі страждають від блювоти, проносу, нудоти.
Опіки при електротравмах
Електричний опік виникає в місці входження і виходу електричного струму. 
Але відсутність міток струму не варто сприймати як привід для виключення електротравми. У багатьох потерпілих (більше 30%) відсутні позначки.
Електричний опік також має кілька ступенів тяжкості.
Перша ступінь представляється невеликими вогнищами коагуляції епідермісу без утворення бульбашок.
Опіки другого ступеня тяжкості забезпечують тотальне ураження шкірних покривів з утворенням пухирів.
Третя ступінь супроводжується ураженнями всієї товщі шкіри і дерми. Спостерігається поверхневий некроз.
При четвертій ступені тяжкості уражаються не тільки шкірні покриви, але і підлеглі тканини, розвивається глибокий некроз.
Поверхневі опіки при електротравмах зустрічаються рідше, ніж глибокі опіки. Електротравма в деяких випадках може супроводжуватися пошкодженням великих ділянок тканин чи навіть обвуглюванням кінцівок.
Діагностика травм від ураження блискавкою
При травмі, отриманої при ударі блискавки, спостерігається:
– тимчасове осліплення;
– тимчасова німота і глухота;
– патологічне почуття страху;
– боязнь світла;
– параліч дихальної і серцевої системи;
– головний біль.
Яскравість прояви даних специфічних симптомів залежить від ступеня тяжкості отриманої травми.
Перша долікарська допомога при електротравми
Для того щоб мати можливість допомогти постраждалій людині, необхідно в першу чергу убезпечити себе. Слід знеструмити джерело напруги, вирвати провід з рук потерпілого. Якщо це не представляється можливим, значить необхідно ізолювати потерпілого від джерела струму. Для цього треба використовувати засоби захисту, такі як дошка, дерев’яна палиця, заізольований інструмент, прогумовані рукавички, ізолюючі підставки, прогумовану взуття. Якщо таких засобів безпеки поблизу немає, то можна убезпечити себе, рухаючись до потерпілого маленькими «качиними кроками». Ступні ніг при цьому не повинні відриватися від землі. Носок однієї ноги завжди повинен знаходитися на одній лінії з п’ятою іншої ноги.
Відтягти постраждалого людини від місця травми необхідно на відстані 10-15 метрів. При цьому тримати його треба за краї одягу, не доторкаючись до оголених ділянок тіла. Першу допомогу при електротравми слід починати надавати, коли потерпілий знаходиться у безпечному місці. Перевіряється дихання і пульс. Якщо вони не промацуються, то варто почати робити штучне дихання і непрямий масаж серця. Якщо свідомість не втратив, йому слід дати будь-заспокійливий засіб, давати якомога більше пити в очікуванні приїзду швидкої допомоги.
Якщо на шкірі явно видно опіки, їх слід, за наявності чистих бинтів або тканини, перев’язати. Якщо є підозри на перелом, то слід накласти шину на кінцівку.
Подальше лікування опіків
Подальша допомога при електротравми першого ступеня не завжди необхідна. Людину ж з травмами 2-ї, 3-ї і 4-го ступеня тяжкості після отримання першої необхідної допомоги слід доставити у травматологічний або хірургічний пункт, де йому буде надана кваліфікована медична допомога.
Перше, що робиться – це щеплення проти правця. Далі починається місцеве лікування опіків і загальне лікування, спрямоване на відновлення порушених систем, функцій організму.
Як противоожоговых заходів на місця міток накладаються стерильні пов’язки з дезинфікуючим засобом. Обпалені ділянки шкіри можуть піддаватися ультрафіолетовому опроміненню, яке полегшує процес відмирання клітин і прискорює процес утворення і відновлення здорового епітелію.
Паралельно з місцевим лікуванням пошкоджених ділянок тіла необхідно проводити інтенсивну інфузійну терапію, яка відновлює серцеву діяльність, а також роботу центральної і периферичної нервової системи.
Основні види ускладнень після електротравми
Травми від электрческого струму небезпечні самі по собі, так і наслідками, які можуть розвинутися відразу і згодом, після проходження реабілітації та повного відновлення після травми. Ускладнення можуть проявитися:
– порушення в роботі вестибулярного апарату;
– погіршенням слуху;
– ретроградною амнезією;
– парезовом кінцівок;
– ураженням нирок, печінки, утворенням каменів в органах;
– пошкодженням кровоносних судин, спинного, головного мозку;
– психозом і розладом симпатичної і парасимпатичної нервової системи;
– коматозним станом;
– масованим кровотечею.
Якщо електричний струм пройшов через голову, то неминучі і травми органів зору з відшаруванням сітківки, помутніння кришталика, патологічним зміною внутрішньоочної середовища, розвитком глаукоми.
Профілактика електротравм
Основна профілактика травм від електричного струму полягає в дотриманні техніки безпеки під час експлуатації, монтажу та ремонту електроустаткування. Люди, що працюють з електричним струмом, повинні бути добре проінструктовані, повинні мати засоби індивідуального захисту. Люди, які обслуговують діючі електротехнічні установки, повинні періодично, двічі на рік, проходити медичний огляд. При цьому обов’язково необхідно пройти терапевта, хірурга, невропатолога, окуліста, отоларинголога за показаннями.
При дотриманні базових правил техніки безпеки багатьох травм від електричного струму можна буде уникнути.
