Довгожителі у природі — це не лише відомі всім черепахи. Деякі істоти живуть сотні років, а окремі — навіть тисячоліття. Учені навчилися приблизно визначати їхній вік, і результати цих досліджень вражають.
Гренландська акула: хребетний довгожитель
Гренландську акулу нині вважають найстарішою серед усіх відомих хребетних тварин. Вона мешкає в холодних водах Північної Атлантики та Арктики й росте винятково повільно — менше ніж на сантиметр за рік.
Самки цього виду досягають статевої зрілості приблизно у 150 років. Щоб з’ясувати їхній вік, дослідники вивчають око: центральна частина кришталика формується ще тоді, коли акула маленька, і надалі не змінюється.
Застосувавши радіовуглецевий аналіз кришталика, учені оцінили, що найстаршій із досліджених акул було близько 400 років, хоча похибка становить понад століття. Є припущення, що окремі особини могли з’явитися на світ приблизно тоді, коли створювали Києво-Могилянську академію.
Молюск Мін: 507 річних шарів
Зовні непримітний двостулковий молюск — ісландська ципріна — потрапив у наукові хроніки завдяки своєму віку. У 2006 році біля узбережжя Ісландії виявили екземпляр, на мушлі якого нарахували 507 річних шарів.
Молюска прозвали Міном, оскільки він народився приблизно в період правління китайської династії Мін. Саме послідовність річних нашарувань на мушлі дала змогу встановити його вік.
Скляні губки: тисячолітня історія з дна моря
Глибоководні скляні губки мають вигляд дивовижних прозорих структур на дні океану й додають до свого розміру зовсім повільно. Вік однієї з таких губок, піднятої з дна Східнокитайського моря, оцінили приблизно в 11 тисяч років.
Про її «паспортний вік» розповів скляний стрижень завдовжки понад два метри, який слугує губці своєрідною «ніжкою», що кріпить її до дна. У внутрішньому шарі стрижня видно умови, за яких губка почала рости, зокрема показники температури води. Саме така температура, як з’ясували дослідники, була на цій глибині близько 11 тисяч років тому.
Медуза, здатна починати життя заново
Крихітну медузу Turritopsis dohrnii, розмір якої менший за пів сантиметра, часто називають «безсмертною». Її особливість полягає в тому, що у разі стресу або пошкодження вона може повернутися до стадії поліпа, що сидить на дні, тобто фактично розпочати свій життєвий цикл ще раз.
Теоретично це дозволяє їй уникати смерті від старості, але на практиці більшість таких медуз усе одно гине — наприклад, через хвороби чи через те, що їх поїдають хижаки.
Гігантські черепахи: рекордсмени серед наземних тварин
Галапагоські гігантські черепахи у дикій природі можуть жити понад сто років. Відомо, що черепаха Гаррієт із зоопарку прожила більш ніж 170 років.
Нині найстарішою серед живих гігантських черепах називають сейшельську черепаху Джонатана, який мешкає на острові Святої Олени. Йому понад 190 років. Точної дати його народження немає: на острів Джонатана привезли 1882 року вже дорослим, а повністю виростає така черепаха приблизно до п’ятдесятирічного віку.
Якщо порівнювати з людськими винаходами, Джонатан старший за телефон, автомобіль та електричну лампочку.
Що об’єднує тварин-довгожителів
Одного пояснення, чому певні види живуть так довго, наука поки не має. Однак дослідники часто пов’язують рекордне довголіття з кількома чинниками:
- повільний обмін речовин;
- життя в холодному середовищі;
- дуже повільний ріст;
- мала кількість природних ворогів.
Саме тому серед рекордсменів за тривалістю життя так багато мешканців холодних морів і великих глибин.
Довгожителі серед домашніх улюбленців
Щоб зустріти тварину-довгожителя, не обов’язково занурюватися до арктичних вод. Деякі хатні улюбленці також можуть прожити дуже довго.
Степова (середньоазійська) черепаха, одна з найпоширеніших домашніх черепах, здатна прожити кілька десятків років, а за належного догляду — до 50 років.
Популярний домашній птах папуга жако у неволі зазвичай живе 40–60 років. Отже, такого улюбленця беруть у дім на багато десятиліть, і варто заздалегідь обговорити в родині, хто піклуватиметься про нього під час відпусток чи у разі переїзду.
Попри це, навіть найдовговічніші домашні тварини не наближаються до віку гренландських акул або скляних губок, чий життєвий шлях вимірюється століттями й тисячоліттями.
