У Швеції наочно показали, наскільки складно молодим людям придбати власне житло: житлова компанія Riksbyggen збудувала три мікроквартири, найменша з яких має площу лише 1,9 м?. Ці крихітні будинки не для продажу, а для того, щоб у реальному масштабі продемонструвати, на яку площу сьогодні може розраховувати 25-річна людина з типовим доходом і заощадженнями.
Як з’явилися квартири 1,9, 3,1 і 4,5 м?
Для проєкту обрали три міста: Стокгольм, Гетеборг і Умео. Згідно з розрахунками, у столиці молода людина «тягне» лише на 1,9 квадратного метра, у Гетеборзі — на 3,1 м?, а в північному Умео — на 4,5 м?. Це площа, яку реально можна купити з урахуванням власного капіталу та іпотеки.
Базою для підрахунків став спеціальний «індекс квадратного метра». Він враховує середній дохід 25-річного, його можливі заощадження, середні ціни на житло в конкретному місті та чинні умови іпотечного кредитування. До уваги брали офіційну статистику державних і фінансових установ Швеції.
У підсумку вийшла проста арифметика. Середньостатистичний 25-річний швед зі своєю сумою накопичень і кредитом, який реально отримати в банку, може витратити на квартиру приблизно 182,5 тисячі крон. При цьому середня вартість одного квадратного метра однокімнатного житла в Стокгольмі становить майже 96 тисяч крон. Якщо поділити доступний бюджет на ціну метра, виходить якраз ті самі 1,9 м?.
При цьому відсоткові ставки за іпотекою в країні відносно низькі: у серпні 2026 року за новими договорами середня ставка становила близько 2,8% річних. Із квітня банки можуть фінансувати до 90% вартості житла. Головний бар’єр — саме перший внесок: навіть за квартиру за 2,5 мільйона крон потрібно внести від себе 250 тисяч, і, як зазначають автори проєкту, у більшості молодих людей таких грошей просто немає.
Що всередині мініквартир
Усі три будиночки зібрали в натуральну величину й спробували облаштувати як повноцінне житло: зі спальним місцем, меблями та базовими побутовими речами. У Riksbyggen з легкою іронією кажуть, що на 1,9 «ексклюзивних» метра вмістилися одночасно спальня, вітальня, кухня та ванна, а комору просто включили в загальну площу.
Реально це виглядає досить жорстко: унітаз розташований майже впритул до ліжка, а доросла людина не може лягти на ньому на повний зріст. Таким чином, теоретична цифра з розрахунків перетворюється на дуже відчутний простір, у якому фактично неможливо жити комфортно.
Кожен із трьох мікродомів ще й витриманий у своєму архітектурному стилі. Стокгольмський варіант відсилає до класичних шведських будинків початку XX століття — з характерними вікнами та декоративними деталями. Другий об’єкт виконаний у стилі функціоналізму 1930–1940-х років: прості форми, світлі тони, мінімалістичні рішення. Третій за задумом нагадує сучасну новобудову з максимально практичним оздобленням.
Контраст виходить навмисно гротескним: зовні це майже звичайний шведський будинок, лише зменшений до розміру великої шафи. Один із таких мікродомів відвідав міністр інфраструктури та житлового будівництва Швеції Андреас Карлсон — він навіть ліг на вузьке ліжко, щоб особисто відчути масштаби простору.
Молодь довше живе з батьками
За цією яскравою інсталяцією стоїть цілком серйозна проблема. Опитування, замовлене в межах проєкту, показало, що кожен третій швед віком 18–24 років досі мешкає разом із батьками. Ідеться не лише про бажання заощадити чи зручність: самостійно вийти на ринок житла стає дедалі складніше.
Найважча ситуація у великих містах, де ціни на нерухомість значно випередили доходи молодих працівників. Орендувати квартиру також непросто. Типові орендовані помешкання в Стокгольмі розподіляються через єдину чергу, і безкоштовними вони, звичайно, не є. У 2025 році середній час очікування житла за цією чергою для Стокгольма з передмістями становив близько 9 років, а в межах самого міста — понад 12 років. У списку очікування — майже 900 тисяч осіб.
Дослідження Riksbyggen охопило 209 муніципалітетів. У 111 із них розрахована площа житла, яке може собі дозволити молодий покупець, виявилася меншою за 10 м?. Водночас у невеликому місті Філіпстад за тими ж критеріями той самий 25-річний міг би придбати вже понад 83 м?.
При цьому мається на увазі не студент без роботи, а умовний середній 25-річний із доходом і певними накопиченнями. Саме це, на думку авторів, і робить картину настільки показовою: проблема стосується не вузької групи, а широкого прошарку молодих людей.
Які рішення пропонують автори проєкту
Проєкт стартував улітку 2026 року, коли в країні проходили парламентські вибори. У Riksbyggen вважають, що тема житла для молоді практично не звучала в політичних дискусіях, і хотіли привернути до неї увагу не лише цифрами, а й дуже наочними образами.
Розробники ініціативи пропонують три ключові кроки. По-перше, запровадити державний кредит для молоді на перший внесок за квартиру, щоб головний бар’єр — необхідність одразу внести велику суму — став менш обтяжливим. По-друге, запровадити державні гарантії для забудовників: щоб ті могли починати будівництво будинку, коли продано близько третини квартир, а не половина, як зараз. Це, на їхню думку, дозволить активніше запускати нові проєкти.
По-третє, знову підтримувати спорудження спеціального житла для літніх людей. Коли старші шведи переїжджають до таких будинків, на ринку звільняються квартири, які можуть купити або орендувати молодші родини.
У підсумку одна з найнезвичніших ілюстрацій європейської житлової кризи виглядає майже комічно, хоча й говорить про серйозні речі. У заможній Швеції збудували квартиру площею 1,9 м? не для того, щоб показати, як мало потрібно людині для життя, а щоб наочно продемонструвати, як мало житла вона сьогодні реально спроможна придбати.
