Стаття розповідає про дослідження, яке без містики та емоцій, лише за допомогою рівнянь, показує, наскільки вразливою може бути людська демографія: за певних умов чисельність населення планети теоретично здатна скоротитися вдвічі вже до 2064 року.
Автор згадує, що звик переглядати різні апокаліптичні сценарії — від падіння метеоритів до нових вірусів, більшість з яких виглядають як інформаційний шум. На цьому тлі свіже дослідження, опубліковане в журналі Chaos, Solitons & Fractals, вирізняється саме своєю холодною логікою: жодних емоцій, лише математична модель.
У 1960-х роках деякі математичні прогнози стверджували, що приблизно у 2026 році населення Землі нібито почне зростати до нескінченності, і людство опиниться в умовах крайньої перенаселеності. Тепер, коли настав 2026 рік, очевидно, що цього не сталося: люди стали народжувати менше, демографічні криві вирівнялися, і людство уникнуло такого сценарію.
На цьому тлі двоє дослідників — Алессіо Закконе та його колега Костя Траченко (який був українцем і вже помер) — вирішили підійти до демографії інакше. Вони використали нелінійне рівняння, яке зазвичай застосовують для опису поведінки атомів у склі та інших аморфних матеріалах, і застосували його до 12 тисяч років історії людства.
Отримана формула, яку можна умовно назвати рівнянням Траченка–Закконе, виявилася напрочуд точною: вона описала і повільне зростання населення в неоліті, і різкий демографічний стрибок під час індустріальної епохи, і сучасне уповільнення темпів приросту. Тобто одна й та сама математична конструкція змогла охопити дуже різні історичні періоди.
Стрес-тест для людства
Після цього вчені провели своєрідний стрес-тест моделі. Вони поставили запитання: що буде, якщо умови існування різко погіршаться і планета більше не зможе підтримувати нинішню чисельність людей?
У моделі розглянули варіант, коли через кліматичні зміни, нову пандемію, війну чи дефіцит ресурсів «пропускна здатність» Землі знижується до 2 мільярдів осіб. Тобто умовно кажучи, планета здатна стабільно забезпечувати значно меншу кількість людей, ніж зараз.
За таким сценарієм, згідно з розрахунками, людство входить у режим різкого падіння чисельності. Математична модель показала, що в цьому випадку до 2064 року населення планети може зменшитися приблизно вдвічі.
При цьому автори дослідження наголошують: це не передбачення неминучого кінця світу і не точний сценарій майбутнього. Поточна демографічна динаміка, за їхніми словами, залишається стабільною, і мова не йде про те, що людство ось-ось зникне.
Головна ідея роботи — продемонструвати, наскільки демографія чутлива до різких змін умов виживання. Якщо параметри середовища існування змінюються повільно, населення може пристосовуватися. Але за раптових і сильних зрушень наслідки можуть бути дуже різкими.
Суспільство як скло
Особлива іронія, на яку звертає увагу автор, полягає в тому, що суспільний розвиток і руйнування виявляються підпорядкованими тим самим математичним закономірностям, що й поведінка звичайного скла.
Поки зовнішні умови залишаються відносно стабільними, система — чи то матеріал, чи то людське суспільство — зберігає форму. Але якщо навантаження стає надто сильним, структура може розсипатися дуже швидко. У цьому сенсі людська цивілізація в моделі поводиться подібно до крихкого матеріалу: за надмірного тиску вона ризикує «розлетітися на друзки».
Таким чином, дослідження Траченка і Закконе не стільки малює конкретний сценарій майбутнього, скільки показує, що навіть складні соціальні процеси можна описувати тими ж рівняннями, що й фізичні системи, а також нагадує, наскільки вразливою може бути чисельність населення до різких глобальних змін.
