Недорогі, добре переносяться препарати, рятують безліч життів. Бета-блокатори знижують артеріальний тиск, захищає від повторних інфарктів, допомагають довше жити хворим із захворюваннями серця. Як працюють ці препарати.
Бета-блокатори перешкоджають вивільненню гормонів стресу адреналіну і норадреналіну. Це уповільнює серцевий ритм, зменшує силу, з якої кров перекачується по тілу. Популярні препарати Бісопролол, Небіволол, Метопролол використовують для лікування серцево-судинних захворювань, застосовують при глаукомі, мігрені. Вони блокують вироблення нирками гормону під назвою ангіотензин II. Це призводить до зниження артеріального тиску.
Бета-адреноблокатори призначають для лікування наступних захворювань серця:
- Стенокардія. Препарати зменшують кількість нападів. Вони уповільнюють частоту серцевих скорочень, знижують потребу в кисні. Іноді їх використовують в комбінації з блокаторами кальцієвих каналів.
- Серцева недостатність. Ліки збільшують тривалість життя у людей із захворюванням, викликаним порушенням скорочення лівого шлуночка ( головної насосної камери серця ).
- Розлади ритму. Бета-блокатори контролюють фібриляцію передсердь, зменшують частоту скорочень, усувають втому.
- Повторювані серцеві напади. Препарати призначають хворим, які перенесли інфаркт, щоб знизити ризик рецидивів. Лікування триває все життя.
Бета-блокатори використовують для зниження кров’яного тиску. Це частина плану терапії, який може включати інгібітор АПФ ( Раміпріл ) і блокатор кальцієвих каналів ( Амлодіпін ). Препарати добре переносяться без істотних побічних ефектів. Іноді вони викликають втому, пов’язану з уповільненням ритму серця, похолодання рук, надзвичайно яскраві сни. У чоловіків можуть виникнути проблеми з ерекцією.
Бета-адреноблокатори не призначають при неконтрольованої серцевої недостатності, низькому тиску, дуже повільному серцебитті. При астмі і захворюваннях легких препарати можуть провокувати важкі напади.
Увага! Інформація, представлена в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.
