Натуральний напій набирає все більшої популярності як засіб, призначений для детоксикації організму. Селера багата антиоксидантами, містить вітаміни С, К, фолієву кислоту, калій. Яку користь сік може принести здоров’ю, чи він справді очищає тіло від токсинів. Лікарі вважають, що у кожного організму є власний вбудований механізм детоксикації – печінка. Якщо людина практикує здорове харчування, фізичну активність, підтримує нормальну вагу тіла, у неї не повинно бути проблем із виведенням токсинів. Вживання соку селери чарівним чином не виправить і не полегшить очищення організму.
Завдяки наявності у складі антиоксидантів та корисних компонентів рослина може зменшити запалення та покращити здоров’я серцево-судинної системи. Через низьку калорійність сік використовують як доповнення до будь-якого плану харчування, націленого на схуднення. Напій також збільшує кількість жовчі, яка важлива для розщеплення жирів, бере участь у виведенні шлаків з організму.
Коли з селери вичавлюють сік, видаляють м’якоть (клітковину). Це збільшує концентрацію поживних речовин. Якщо є проблеми з ШКТ, рослинні волокна краще залишити. Вони нормалізують роботу кишківника.
Дієтологи рекомендують випивати 200 мл у свіжого соку натще. Через 15 хвилин після цього слід поснідати, щоб отримати заряд енергії. Якщо прийом напою викликає проблеми, можна вжити його після їди або будь-коли протягом дня. При хронічних захворюваннях рекомендують випивати в день 700-900 мл соку селери, розділивши його на кілька прийомів. Якщо не можна приготувати напій безпосередньо перед вживанням, можна це зробити заздалегідь і зберігати в холодильнику протягом доби. За бажання його допустимо заморозити, але це трохи послабить корисні властивості. Якщо натуральний сік із селери здається дуже міцним на смак, у нього можна додати сік яблука чи огірка.
Увага! Інформація, представлена в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.
