Маленький, зелений, пухнастий фрукт – різновид китайського аґрусу. Завдяки наявності у складі вітамінів, мінералів, антиоксидантів та інших корисних речовин ківі має зміцнюючі здоров’я властивості, з якими не можуть зрівнятися багато плодів. Яку перевагу він має, чому його варто включити до раціону. Підтримує здоров’я кишечника.
Ківі – джерело клітковини, більшість якої міститься в шкірці. Фрукти потрібно просто помити, нарізати та їсти. Рослинні волокна допомагають травленню:
- Збільшують обсяг випорожнень, пом’якшують його, щоб легше і швидше переміщався по товстій кишці.
- Зменшують здуття живота та дискомфорт.
Плоди багаті на пребіотики, які необхідні для зростання дружніх бактерій і дріжджів. Це важливо для багатьох процесів в організмі, включаючи боротьбу з хворобами, регулювання гормонів, запобігання інфекціям, проблемам травлення. Забезпечує вітаміном С. Один плід містить більше поживної речовини, ніж два апельсини. Вітамін зміцнює імунітет, бореться зі втомою. Він допомагає організму засвоювати залізо, необхідне для виробництва червоних кров’яних тілець, щоб кисень надходив у тканини. Участь у виробленні колагену сприяє швидкому загоєнню ран, підтриманню молодості шкіри.
Вітамін допомагає розширювати кровоносні судини, знижує ризик інфаркту та інсульту. Речовина, яка знаходиться в ківі, біодоступна, організм його може легко використовувати.Завдяки великій кількості антиоксидантів плоди усувають шкоду, яку завдають вільні радикали. Це знижує ризик деяких видів раку, серцевих захворювань, уповільнює старіння, зміцнює імунну систему в сезон застуди та грипу, піднімає настрій.
Речовина потрібна для правильного функціонування серця, м’язів і нервів. Калій знижує ризик розвитку остеопорозу, каміння у нирках, високого артеріального тиску, інсульту та діабету другого типу. Як електроліт він регулює хімічні реакції та рівень рідини в організмі. Забезпечує вітаміном К. розвитку остеопорозу Він запобігає ішемічну хворобу серця, головну причину інфаркту та серцеву недостатність.
Увага! Інформація, представлена в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.
