Каша, яку дієтологи рекомендують для ранкового прийому їжі, містить багато білка та рослинних волокон. В одній порції вівсянки є 64% добової норми марганцю, по 13–18% магнію, фосфору, вітаміну В1. Трохи менше в ній заліза, цинку та вітаміну В 5. Чому ж виникають сумніви щодо корисності цієї каші?

Photo by Margarita Zueva on Unsplash

Все залежить від вихідного матеріалу для її приготування. Краще варити сніданок із цільних зерен вівса. Саме в них є всі корисні компоненти. Щоденна порція вівсянки приносить користь здоров’ю:

  • Знижує рівень холестерину, який закупорює артерії, сприяє розвитку серцевих захворювань. Позитивні результати помітні після шести тижнів.
  • Покращує контроль рівня цукру в крові. У вівсянці є розчинна клітковина. Вона перетворюється на кишечнику на гелеподібний склад, який покриває його стінки і природним чином уповільнює швидкість всмоктування глюкози в кровотік.
  • Сприяє втраті ваги. Після такого сніданку людина довго відчуває ситість, їй не потрібне перекушування. Каша скорочує кількість додаткових калорій, які можна було б вжити. Це зменшує масу тіла, жирові відкладення, співвідношення розмірів талії до стегон.
  • Підтримує регулярне спорожнення кишечника. Вівсянка містить розчинну та нерозчинну клітковину. Її постійне вживання попереджає запори, позбавляє необхідності приймати проносні. Чому ж виникають питання про шкоду цієї каші? Проблеми виникають під час використання вівсянки швидкого приготування. Щоб покращити смак, виробники додають до неї велику кількість цукру, ароматизаторів. Хоча існує спокуса заощадити час на приготуванні сніданку, дієтологи рекомендують перед покупкою читати компоненти на упаковці.

У домашніх умовах можна покращити нейтральний смак каші, якщо додати ягоди, сухофрукти, спеції, манго чи кокос. Щоб не витрачати цінний час вранці, зручно зварити її ввечері, а на сніданок розігріти. Приготування вівсянки в мікрохвильовій печі займає всього дві хвилини.

Увага! Інформація, представлена в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.