Кошти гігієни, що застосовуються під час місячних, – не новий винахід. Тампони з папірусу використовували жінки у стародавньому Єгипті, та якщо з вовни – у Римській імперії. Незважаючи на популярність та поширеність цих коштів, все ще виникає чимало питань щодо їх застосування. На них відповідають лікарі-гінекологи.
Як часто потрібно міняти тампон
Засіб гігієни поглинає виділення матки під час менструації. Тампон не можна залишати всередині більш ніж на вісім годин. Це може призвести до синдрому токсичного шоку, розвитку бактеріальних інфекцій. Краще проводити заміну кожні чотири-шість годин.
Чи можна я використовувати тампон вночі
Все залежить від інтенсивності менструальних виділень. Якщо вони не дуже рясні, допустимо спати з тампоном усередині. Важливо вставити новий перед сном і відразу прибрати його вранці. Гінекологи все ж таки радять застосовувати вночі прокладки, що мають підвищену поглинання.
Чи правильно відчувати біль під час використання
Невеликий комфорт може виникнути під час встановлення тампону. Важливо підібрати розмір з урахуванням інтенсивності потоку. При введенні необхідно розслабитися та витримати правильний кут.
Тампони коли-небудь застряють
Так, це можливо, але не варто панікувати. Спочатку слід розслабитися та спробувати пальцями знайти нитку на кінці. Цьому сприяє зміна становища. Якщо не вийде, необхідно звернутися за допомогою до гінеколога.
Чи можна використовувати ароматизовані тампони
Магазини пропонують великий вибір різноманітних засобів інтимної гігієни. Краще купувати продукти, які не мають запаху. Ароматизовані добавки можуть порушити рівень корисних бактерій, що захищають піхву від інфекції та небезпечних мікроорганізмів.
Чи є у тампонів термін придатності
Зазвичай засоби гігієни служать п’ять років. Якщо їх зберігати у вологих умовах, наприклад, у ванній кімнаті, вони можуть запліснівніти, стати живильним середовищем для бактерій.
Увага! Інформація, представлена в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.