Кліматологи відкрили раніше невідоме кліматичне коливання довжиною в 22 тис.років, пов’язане з періодичними змінами у Відстані між Сонцем і Землею, а також зі змінами в округлості орбіти Землі. Цей орбітальний цикл впливає на явище Ель-Ніньо та клімат екваторіальних регіонів Тихого океану. Робота опублікована в журналі Nature. Про результати повідомила прес-служба Університету Каліфорнії в Берклі (UCB).
“З перших класів школи ми знаємо, що сезони року на Землі існують через нахил її орбіти. Існують інші орбітальні параметри, що впливають на клімат, включаючи зрушення в середній відстані між Землею та сонцем. Наше дослідження показало, що ефект від змін цієї дистанції виявився значно важливішим для клімату, ніж вважалося в минулому”, – заявив професор університету Ратгерс (США) Ентоні Брокколі, чиї слова наводить прес-служба UCB.
Професор Брокколі і його колеги відкрили раніше невідомий орбітальний цикл довжиною в 22 тисячі років, який відіграє важливу роль в роботі кліматичних феноменів Ель-Ніньо і Ла-Нінья. Їх активність, а також періодичні посилення і ослаблення, визначають температуру вод в тропічних і екваторіальних регіонах Тихого океану і таким чином впливають на клімат всієї планети.
Обидва ці явища, пояснюють вчені, впливають на клімат Землі через те, як вони змінюють температуру так званого Тихоокеанського “холодного язика”, потужного холодного течії, яке піднімається з глибин океану біля берегів Центральної Америки і рухається на захід уздовж екватора. При активізації Ель-Ніньо ця течія стає тепліше, ніж зазвичай, А Ла-Нінья робить його більш холодним.
Клімат і орбіта
У минулому вчені вважали, що майже всі Властивості Тихоокеанського “холодного язика” визначалися нахилом осі Землі, тобто вони залежали виключно від зміни сезонів року. Професор Брокколі його колеги перевірили, чи так це насправді. Вони створили детальну модель клімату Землі з урахуванням того, як на нього впливають орбітальні параметри планети.
Розрахунки вказували на те, що на температуру цього холодного течії і на поведінку Ель-Ніньо і Ла-Ніньї впливали два додаткових орбітальних параметра – відстань між Сонцем і Землею і округлість орбіти нашої планети. Їх періодичні зрушення спільно формують раніше невідоме кліматичне коливання довжиною в 22 тис.років, істотно впливає на температури води в Тихоокеанському “холодному мовою”.
Подальші розрахунки дослідників вказали на те, що відкритий ними орбітальний цикл повинен помітним чином впливати на характер руху мусонів і розподіл тепла по землі на додаток до вже відкритих і вивчених факторів, які впливають на роботу Ель-Ніньо і Ла-Ніньї. В силу поточної орбітальної конфігурації нашої планети вплив цього циклу поки залишається мінімальним, проте в майбутньому або в минулому його вплив на клімат було більш вираженим.
Подібне відкриття, як відзначають дослідники, говорить про те, що вже існуючі реконструкції клімату минулих геологічних епох можуть виявитися неточними або в корені невірними. З цієї причини професор Брокколі і його колеги пропонують повторно провести ці розрахунки з урахуванням існування відкритого ними орбітального циклу.
