Люди використовують скотч для різних цілей – упаковки подарунків, дрібного ремонту паперових виробів або як імпровізований валик для ворсу. Що якщо спробувати заклеїти їм зморшки? Ідея липкої стрічки для обличчя існує багато років. Тейпування – технологія підтяжки, що виконується за її допомогою. Як працює такий метод, чи варто спробувати його.
Відомо два види пластирів для обличчя. Перший включає 2 шматочки липкої стрічки з нитками. Їх прикладають до кожного з скронь, натягують. Нитки зав’язують за головою, ховають у волоссі. Це надає підтягнутий вигляд шкірі навколо очей та щік. Такий спосіб корисний для тимчасової зміни зовнішності людини, наприклад, на фотосесії. Мінус у тому, що зблизька вся ця конструкція видно.
У другому випадку тейпи накладають на зморшки перед сном. Вранці, коли їх знімають, шкіра виглядає гладкою. Цей спосіб застосовують на області навколо очей, шиї, лобі, щелепі та вилицях.
Оскільки шкіра м’яка, вона піддається формуванню, але це тимчасове рішення. Незабаром зморшки відновляться. Тим, хто хоче спробувати цю методику омолодження, необхідно знати про можливі проблеми:
- Тейпи можуть зняти зовнішній, роговий шар шкіри.
- На липку стрічку нанесений токсичний клей, що викликає у деяких людей дерматит, Існує ризик появи пухирів, що призводять до утворення рубців.
Щоб уникнути серйозних проблем, необхідно вибирати якісні засоби. Тейпи мають бути призначені для конкретної мети. Важливо чітко дотримуватися інструкцій виробника.
Косметологи рекомендують скористатися перевіреними способами, що гарантують омолодження обличчя, зменшення зморшок:
- Ін’єкції, які послаблюють м’язи, що викликають складки на шкірі.
- Наповнювачі, що збільшують обсяг в куточках рота та на вилицях, де відбувається втрата колагену, утворення зморшок.
- Креми та лосьйони, що містять ретинол.
- Лазерне шліфування шкіри, що сприяє виробленню колагену.
Увага! Інформація, представлена в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.
