Захворювання, про яке не прийнято говорити вголос, спричиняє серйозні проблеми. Геморой – запалення вен, розташованих у анальному каналі. При його розвитку важко сидіти, комфортному існуванню заважають нестерпний біль, сверблячка, а іноді і кровотеча. Неприємну ситуацію можна запобігти за допомогою простих змін життя.
Не перетворюйте туалет на читальний зал
Видаліть із приміщення книги та журнали, не беріть із собою телефон. Чим більше часу людина проводить у туалеті, тим вища ймовірність, що вона буде напружуватись при дефекації. Сидяче становище створює додаткове навантаження на анальні кровоносні судини. Обидва ці фактори збільшують ймовірність появи геморою.
Не відкладайте відвідування туалету
Калові маси, які затримуються в кишечнику, стають сухими та твердими. Це ускладнює їх проходження, викликає надмірну напругу, що підвищує ризик запалення судин та розвитку геморою.
Перегляньте раціон харчування
Для профілактики захворювання потрібен м’який та легко прохідний стілець. Причиною порушення дефекації нерідко буває нестача клітковини. Її можна отримати із цільного зерна, овочів та фруктів. Правильне харчування допомагає уникнути запору, який відноситься до факторів ризику неприємної хвороби.
Намагайтеся регулярно рухатися
Фізичні вправи запобігають багатьох проблем з кишечником і травленням, включаючи геморой. Коли людина веде сидячий спосіб життя, у його організмі все сповільнюється.
Ходьба, біг на короткі дистанції, їзда на велосипеді, йога підтримують рух відходів через шлунково-кишковий тракт. Важливо уникати вправ, які збільшують тиск у черевній порожнині, наприклад, присідання з тяжкістю.
Внесіть зміни в кожен день
Щоб попередити геморой, пийте більше води. Вона допомагає зробити калові маси м’якими. Намагайтеся уникати тривалого сидіння, щоб не провокувати застою крові. У туалеті кладіть ноги на низький стілець. Це зменшить тиск на судини. При виникненні симптомів геморою зверніться до лікаря та вчасно розпочніть лікування.
Увага! Інформація, представлена в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.
