Вуха можуть захворіти як у новонародженого, так і у дитини молодшого шкільного віку — та й дорослі, хоч і рідше за дітей, стикаються з вушною інфекцією. Як зрозуміти, що немовля страждає від болю у вухах – навіть якщо воно ще не вміє говорити? Що робити, якщо на хворі вуха скаржиться старша дитина?

Фото від Alexander’s Images

Діти хворіють на вушні інфекції дуже часто – більшості з них лікарі, не вдаючись у подробиці (батькам вони дійсно не потрібні), ставлять діагноз “отит”. За статистикою, до п’ятирічного віку отитом встигають перехворіти вісім дітей з 10.

Дитина стала гіршою чути? Це симптом отиту

Отже, дитина поскаржилася, що в нього болить голова чи вуха, каже, що вона гірше чує. Найчастіша з дитячих вушних хвороб проявляється так:

  • у дитини сильно болить вухо, може виглядати опухлим,
  • температура тіла підвищується (від незначного підйому до критичних позначок),
  • загальний стан дитини погіршується, вона стає дратівливою, млявою, відмовляється від своїх звичайних ігор або улюбленої їжі.

Іноді симптом тільки один: дитина починає гірше чути. Це відбувається , коли в барабанній порожнині накопичується рідина в результаті запалення, що почалося власне у вусі або в будь-якій ділянці носоглотки. Ця рідина заважає чути.

Якщо на цьому етапі нічого не робити(не розуміти, що у дитини болить вухо, або заглушати біль знеболюючими таблетками, капати у вуха якісь краплі, які порадили друзі чи бабусі), то гострий отит може перейти в хронічну форму або ж гнійний середній отит, який, у свою чергу може призвести до розвитку перфорації барабанної перетинки (грубо кажучи, в ній з’явиться отвір).

Ознаки болю у вухах у найменших

Що робити мамам та татам немовлят, які поки не те що не вміють сказати, де болить, але навіть не можуть до ладу локалізувати джерело болю? Дуже важливо уважно стежити за найменшими змінами стану малюка, адже у нього немає можливості поскаржитися на біль. Вона проявляється зовні найчастіше так: малюк нахиляє голову, явно прислухаючись,

  • він чіпає себе за одне вушко (або за обидва відразу),
  • дитині боляче лежати на одному боці голови (інфіковане вухо завдає дискомфорту),
  • крихітка погано спить і постійно прокидається (за симптомами поведінка дуже схожа на прорізування зубів — там теж набрякає і болить слизова рота та носоглотки), малюк плаче і веде себе неспокійно навіть на руках або з улюбленою іграшкою,
  • дитина відмовляється від їжі та від грудей (якщо вона на ГВ), іноді біль у вусі ускладнює можливість ковтати їжу та питво,
  • з вуха можуть бути безбарвні або коричневі виділення,
  • у дитини “скаче” температура,
  • дитина не може тримати рівновагу, можна відзначити явну дезорієнтацію у просторі (вухо безпосередньо пов’язане з вестибулярним апаратом),
  • дитина явно гірше чує (не звертає уваги на шепіт або інші тихі звуки — наприклад, якщо тихенько покликати його на ім’я з деякої відстані або неголосно ляснути в долоні).

 Як розпізнати отит у дитини

Чому у дітей частіше виникають вушні інфекції, ніж у дорослих

Отіт та інші інфекції найчастіше з’являються на фоні застуди,ангіни або інших невилікованих або тяжко перенесених захворювань верхніх дихальних шляхів. Та й анатомічні особливості будови вуха у дитини відрізняються від того, як слуховий апарат виглядає у дорослому віці.

Сама слухова труба у новонароджених та маленьких дітей дуже невелика, вона практично пряма, на відміну від вуха дорослого — будь-якій інфекції з навколишнього середовища куди простіше потрапити по ній у середнє вухо через носоглотку або порожнини носа.

Аденоїди, тобто носоглоткові мигдалики, часто бувають збільшеними. Вони несуть захисну функцію, даючи імунну відповідь на проникнення бактерій та вірусів у рот чи ніс. Оскільки вони знаходяться в безпосередній близькості від слухової труби, це також спрощує проникнення інфекції в середнє вухо.

Імунна система дитинипоки що не так розвинена і не може так швидко та адекватно реагувати на патогенні збудники із зовнішнього середовища, як імунітет дорослого, тому вушні інфекції у дітей зустрічаються у рази частіше.

Як лікують отит та інші інфекції вуха

ЛОР після особистого огляду ставить точний діагноз і призначає лікування. Намагатися лікувати вушні хвороби вдома народними або будь-якими іншими методами найсуворіше заборонено — так можна дочекатися дуже тяжких ускладнень. Тільки лікар за допомогою спеціального обладнання може чітко оцінити цілісність барабанної перетинки, тиск у вусі і величину вогнища запалення.

Фахівець призначить терапію – як правило, це прийом антибіотика протягом семи-десяти днів (ніколи не пийте антибіотики самі та не давайте їх дітям без призначення лікаря!). Додатково він може прописати знеболювальні препарати або краплі у вуха чи ніс для того, щоб відновити та покращити вентиляцію барабанної порожнини.

Необхідно стежити, що дитина вчасно приймає таблетки, ні в якому разі не можна припиняти раніше визначеного прописаного курсу антибіотиків, навіть якщо стан дитини явно покращився — так бактеріальна інфекція може повернутися. Обов’язково відвідайте ЛОР-фахівця, щоб переконатися, що інфекції більше немає і дитина може повертатися до свого звичайного дитячого активного життя. Зверніть увагу: у деяких випадках отити можуть виникати часто, кожні кілька місяців. Якщо антибіотики не допомагають, може бути запропоновано хірургічне втручання — наприклад, санація носоглотки (видалення аденоїдів) та шунтування (це коли в барабанну перетинку вставляють трубку для покращення вентиляції барабанної порожнини.)

Як запобігти отиту

  1. Вчасно вакцинуйте дитину.
  2. Частіше мийте руки самі і навчіть цьому малюка з раннього віку (більшість вірусів та бактерій ми переносимо саме на руках).
  3. Огороджуйте дітей від тютюнового диму.
  4. Не дозволяйте дітям з ознаками ГРВІ перебувати поруч із вашою дитиною і самі нікуди не виходьте, навіть якщо у дитини “просто соплі”.
  5. Уникайте переохолодження та своєчасно звертайтеся до лікаря.

Увага! Інформація, представлена в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.

Джерело

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here