Вода є основою життя, тому що тільки з її допомогою можливий обмін речовин через клітинні мембрани. Щоб підтримувати обмін речовин, організм повинен одержувати потрібну кількість води ззовні. Рекомендована добова норма для дорослої людини – 30-40 мл на кілограм його маси. В середньому – 2,5 л або 8 склянок на день. Недостатнє споживання води призводить до небезпечних наслідків.
Знижується об’єм плазми
Тромбоцити, еритроцити і лейкоцити можуть виконувати свої функції, зберігати рухливість, тільки якщо кров досить розбавлена. Дегідратація (зневоднення) підвищує в’язкість крові, тому кисень і всі корисні речовини, важче досягають своїх цілей. У результаті клітини працюють в більш агресивному середовищі, що призводить до пошкодження тканин всього організму.
Збільшується навантаження на серце
При клітинному голодуванні серце працює в посиленому режимі, починає частіше скорочуватися, щоб компенсувати виниклий дисбаланс. Сама м’яз теж має потребу в харчуванні. До серцевих тканин надходить в’язка кров, яка не здатна забезпечити потрібну кількість енергії. При цьому, серце працює в прискореному темпі.
Виникають головні болі
Густа кров важко рухається по судинах, що призводить до підвищення артеріального тиску. Відтік рідини з черепа сповільнюється, мозок здавлюється, виникають головні болі.
З’являється ризик непритомності
Недостатня кількість води призводить до уповільнення відтоку лімфи, страждає нервова тканина. Кисневе голодування порушує процеси передачі нервових імпульсів, тому виникає сплутаність свідомості, з’являються провали в пам’яті, трапляються непритомність.
Нирки утримують рідину
Коли людина п’є мало води, нирки намагаються утримати її в тілі. Якщо цей стан триває надто довго, в них самих починають накопичуватися токсини і шлаки. Це може призвести до розвитку інфекції, накопичення солей, формуванню каменів. При тривалому зневодненні існує ризик розвитку ниркової недостатності.
Тіло втрачає здатність до терморегуляції
Через піт людський організм охолоджується, підтримуючи температуру в нормі. Під час зневоднення кількість виділеної через пори рідини знижується, накопичується внутрішнє тепло. У результаті знижується здатність м’язів скорочуватися, з’являється млявість, людина відчуває втому.
Шкіра стає сухою
Оскільки при зневодненні запаси вологи обмежені, тіло змушене направляти рідину до найважливіших для життєдіяльності органів. Шкіра страждає від нестачі вологи, втрачає еластичність, будь-які ранки і порізи важче загоюються. Змінюється шкірна мікрофлора, чого можуть виникнути виразки.
