В останні 10 років тема раннього розвитку дітей стала однією з найбільш обговорюваних у батьків, педагогів у психологів. Хтось вважає, що чим раніше дитина почне вчитися читати, писати і рахувати, то в подальшому він буде більш успішним. А хтось упевнений, що раніше розвиток – спекулювання на любові до дітей і овод зайвий раз залізти в гаманець батьків. Але де ж істина?
Зміст статті
- Мінуси раннього розвитку дітей
- Плюси раннього розвитку
Люблячі і дбайливі батьки хочуть, щоб їхні діти були щасливими, здоровими та успішними. І для цього вони готові докласти максимум зусиль. Хтось водить своїх дітей «з пелюшок» на заняття з розвитку інтелекту, скорочитанню, ментальної арифметиці, хто-то з самого народження вчить малюка плавати і виконувати гімнастичні трюки. Існує й інша категорія батьків, педагогів і психологів, які впевнені, що найкращий спосіб розвинути дитину — дати йому вдосталь награтися до вступу на навчання в школу. Хто ж з них прав? І в чому плюси й мінуси раннього розвитку?
Мінуси раннього розвитку дітей
- Менше часу на спонтанні ігри. Саме спонтанну гру часто називають дзеркалом, що відображає внутрішнє сприйняття світу дитиною. У грі він вчиться взаємодіяти з іншими людьми, регулювати свою поведінку, уявляти. Дитина бачить цей світ зі своєї точки зору, але беручи на себе нову роль у грі, він починає дивитися на світ по-іншому. І це важливий етап у його розвитку. Не варто і нехтувати тим фактом, що в грі у дитини зароджується пізнавальний мотив, на основі якого і будується навчальна діяльність.
- Негативний вплив раннього інтелектуального розвитку на емоційну сферу дитини. У дітей, батьки яких з раннього віку роблять упор на пізнання світу за допомогою інтелекту, часто спостерігаються проблеми в емоційній сфері (розлади настрою, розлади поведінки) і почуттєвому розвитку.
- Зниження пластичності мозку. Нейрофізіологом вдалося довести, що з віком людський мозок змінює свої нейронні мережі, тобто в процесі росту дитина вирішує одну і ту ж задачу, використовуючи різні зони. Дитина, що отримав складну і не актуальну для його розвитку завдання, вирішує його з допомогою тих ділянок мозку, які у нього вже дозріли, то є не найефективнішим способом. А в старшому віці він би вирішував її іншим, більш ефективним способом. І перевчитися йому буде вже складніше.
- Надмірні навантаження. У дітей, з раннього віку перевантажених різними розвиваючими заняттями, часто спостерігаються такі симптоми, як поганий сон, енурез і безліч інших соматичних захворювань. Батькам і педагогам важливо бачити результат заняття, який часто є уявним. Наприклад, дитина в рік з допомогою карток і механічного запам’ятовування може знати 100 тварин та 100 рослин, імена всіх великих правителів і таблицю множення. Ось тільки навіщо йому ці знання, якщо він ще не вміє їх систематизувати і застосовувати? І якщо ці заняття призводять до нервового перенапруження — то навіщо вони потрібні?
Плюси раннього розвитку
- Джон Процко, психолог з Каліфорнійського університету, з допомогою дослідження з’ясував, що діти до 3?х років, які відвідують заняття з раннього розвитку, показують більш високі результати розвитку інтелекту.
- Вміють добре читати, писати і рахувати діти, що володіють деякими знаннями про навколишній світ, звичайно, найчастіше успішніші в школі, ніж їх непідготовлені однолітки. Вони з легкістю опановують шкільною програмою початкової школи, радують педагогів своїми правильними відповідями, а батьків — хорошими оцінками. А успішність у школі часто впливає на самооцінку дитини.
Що ж робити? Найчастіше проблема багатьох батьків — не знання міри, у результаті чого вони просто впадають у крайнощі. Або дитина просто наданий сам собі, або відвідує по 5 гуртків та занять в день.
Важливо враховувати інтереси дитини, прислухатися його бажанням і враховувати його індивідуальні особливості розвитку. Ранній розвиток має включати не тільки інтелектуальну складову, але й на емоційну сферу, фізичний стан дитини.
