Дитина безперервно розвивається. Він росте, його тіло міцніє. Але не тільки фізичні дані зазнають зміни. Не варто забувати і про психічному стані дитини. Постійні стреси, занепокоєння і інші нервові потрясіння можуть розвинути аутизм. Тому так важливо виявити відхилення.
Однієї з найголовніших причин появи цієї недуги – це порушення роботи нервової системи. Її розвиток починається з самого народження аж до 12 років. Порушення її роботи сприяє розвитку хвороби. Дитина, що страждає аутизмом, буде реагувати на зовнішні фактори ( подразники) не так, як його однолітки.
Вся біда полягає в тому, що батьки часто не бачать в адиктивній поведінці свого чада які-небудь відхилення, списуючи це на вік або унікальність дитини. Тому важливо знати ознаки аутичної поведінки:
- нетипова реакція на відсутність комфортних умов;
- слабка реакція на сильний подразник;
- нетипово сильна реакція на слабкий подразник;
- відсутність реакції на своє ім’я;
- дитина рідко посміхається.
Всі ці передумови в силах побачити доросла людина. Однак сам діагноз мусить ставити тільки кваліфікований лікар. Він допоможе розібратися в причинах і наслідках і зрозуміти, чи справді тривожні симптоми є наслідком розвитку аутизму, а не іншою хворобою. Якщо діагноз поставлений, то батьки повинні вжити негайних заходів, щоб мінімізувати згубний вплив хвороби на розвиток дитини. В іншому випадку, якщо не вживати заходів, то розвиток аутизму почне прогресувати. Все це призведе до погіршення комунікативних навичок, дитина буде все більш і більш замкнутим, відбудеться стагнація розвитку в психічному плані.
Щоб чіткіше розуміти ознаки аутизму, слід виділити 2 вікові групи, в яких свої девіантні поведінкові фактори:
Діти від 0 до 5 років:
- створення свого внутрішнього світу і повне занурення в нього;
- відсутність бажання соціалізуватися – спілкуватися з однолітками, уникати спілкування, дотиків, жестів;
- відсутність емоцій або рідкісне їх прояв.
Діти від 5 до 10 років
- вузькість кругозору;
- низький словниковий запас;
- бажання повторювати фрази або слова за іншим людиною.
Своєчасний лікарський підхід ( робота з його словниковим запасом, постійне спілкування та соціалізація ) дозволить мінімізувати збитки від хвороби, а в інших випадках викликати ремісію. Найголовніше, щоб батьки брали участь у цьому процесі і постійно підтримували чадо.
Зовнішні фактори, що впливають на розвиток недуги ( під час вагітності):
- інфекційні хвороби матері під час вагітності або годування;
- вживання наркотичних засобів, куріння сигарет і розпивання спиртних напоїв;
- часті стресові ситуації матері, знаходження нервової системи у постійному порушенні;
- контактування з різними хімічними речовинами.
Звідси випливає, щоб виключити розвиток цієї хвороби у своєї дитини ( а також й інших, не тільки пов’язаних з нервовою системою) слід ставитися до планування вагітності з усією серйозністю.
