Саме в дитячі роки закладаються основи наших подальших взаємовідносин з суспільством. Для здорового психологічного розвитку дитини необхідні обоє батьків, адже кожен з них відіграє певну роль у формуванні особистості. Але що робити жінці, якщо вона змушена виховувати дитину (дітей) одна?

Как воспитать ребенка одной: советы психолога

У жінки більш розвинений емоційний інтелект, а поведінка відрізняється імпульсивністю і чутливістю. Її потреба – оточити дитину увагою і турботою, часто надмірно випустить його. У чоловіка більш розвинене просторове мислення. Він ставить рамки, що обмежують надмірне вседозволеність. Батько приносить в сім’ю правила поведінки і норми. Спільними зусиллями батьків забезпечується повноцінне виховання дитини.

Якщо дитина виховується у повній сім’ї, то це позитивно впливає на психосексуальний розвиток дитини, дає йому можливість зрозуміти, що є відмінності між його дитячими взаємовідносинами з матір’ю і дорослими, між матір’ю та батьком. В іншому випадку, виникає проблема порушення статевої ідентичності, втрата власного «я».

У повній сім’ї, у якій авторитет батька не підірваний, діє модель, де дитина – це учень. Він бачить відносини між батьками і проектує їх у доросле життя. Саме це впливає на подальші стосунки з протилежною статтю.

Поради психологів

З точки зору психології, існує багато способів вирішення проблеми:

  • Не забувати про особисте життя. Залишившись одна, жінка цілком намагається присвятити себе дитині, абсолютно забуваючи про своє особисте життя. Психологи вважають, що така надмірна опіка не тільки обтяжує дитину, але і здатна викликати відхилення в психічному здоров’ї дитини. Надалі це призводить до інфантильності.
  • Не ставитися негативно до чоловіків. Навіть якщо розставання з чоловіком було болючим, не варто негативно ставитися до всіх представників протилежної статі. Особливо така поведінка негативно впливає на дівчинку, прищеплюючи їй невірні стереотипи і орієнтири.
  • Не боятися попросити допомоги. Залишившись одна з дитиною, жінка бере на себе всю відповідальність, намагаючись обійтися без сторонньої допомоги. Така позиція може призвести до нервових зривів і психологічного вигорання. Тому не варто боятися просити допомоги у близьких і друзів.
  • Забезпечити «чоловіче спілкування». Дітям, незалежно від статі, необхідно спілкування з чоловіком, нехай це буде дядько чи дідусь. В іншому випадку можуть виникнути психологічні проблеми. У дівчинки відсутність чоловіка в родині може викликати невпевненість у спілкуванні з протилежною статтю в майбутньому, або, навпаки, надмірну потребу в чоловічому уваги. Хлопчик починає ідентифікувати себе з матір’ю, переймаючи жіночі риси, що може призвести до гомосексуальних схильностей.
  • Позбутися від почуття провини. Мами-одиначки дуже часто відчувають почуття провини за те, що дитина росте без батька. Нерідко, бачачи цю слабкість матері, діти використовують її для маніпуляцій.
  • Знаходити час для дитини. Щоб у нього було все найкраще, самотня мама всі сили віддає роботі. Але не варто забувати, що для дитини дуже важливо повноцінне спілкування з матір’ю, яка не в силах замінити ні родичі, ні няні.
  • Прибрати негатив на адресу батька. Навіть якщо ваше розставання було скандальним, це не привід про нього відгукуватися негативно в присутності дитини. Причини розлучення стосуються тільки дорослих, а всі тонкощі батьківських відносин можуть негативно позначитися на психіці підлітка. Коли дитина виросте, можна буде йому спокійно все розповісти без особистих оцінок – він сам розбереться у своєму ставленні до батька.
  • Не уникати повних сімей. Одинокі матері часто уникають зустрічей з повними сім’ями, вважаючи за краще спілкуватися з друзями по нещастю. Вважають, що їх дитина буде відчувати себе некомфортно і ніяково в таких компаніях. Але це помилкове припущення. Чим ширше коло спілкування, тим більше можливостей побачити різні моделі поведінки.
  • Не поспішати створювати нову сім’ю. Розлучившись з одним чоловіком, жінка шукає нового батька своєї дитини, сподіваючись, що цього разу все вийде. На жаль, це не так. Щоб не робити тих самих помилок, жінка повинна дати собі час для визначення особистих потреб і бажань. Критерії у виборі супутника зміняться, стануть більш суворими, адже тепер вона відповідає за благополуччя дитини. Саме це і буде початком нового життя.

Бути самотньою матір’ю – це не вирок. Це велика робота над собою, можливість навчитися поєднувати в собі сильну жінку і люблячу матір, при цьому залишаючись жіночною і бажаною. Це важко, але цілком можливо. Варто тільки пам’ятати, що лише самодостатня і впевнена в собі жінка зможе виховати щасливу дитину.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here