З дітьми деколи буває дуже складно. Вони багато ниють, балуються, плачуть і, здається, відверто знущаються над нами. Вдвічі складніше, якщо ти в цей час знаходишся у суспільному місці, де крім истерящего дитини на тебе обрушуються численні погляди і коментарі оточуючих.
Будь-який каприз дитини – це незадоволена потреба. Такі ж незадоволені і такі ж потреби, які притаманні і нам дорослим. І різниця між дорослими і дітьми полягає лише в тому, що маленькі діти ще не знають, що робити з цією фрустрированной (незадоволеною) потребою.
· Вони ще не вміють усвідомлювати її
· Вони не вміють розповісти про неї
· Вони не можуть попросити про допомогу
· Вони не вміють і навіть не знають ще, що свої емоції та бажання, можна стримувати і приховувати
Для цього у них є батьки, які повинні допомогти їм з цим. З’ясувати, що відбувається, і максимально зменшити дискомфорт. Саме це і є головна роль батька і взагалі дорослої людини. А зовсім не в тому, щоб покарати і виховати.
Давайте розберемося на прикладах.
– Завжди такий спокійний і слухняний дворічний Іванко сьогодні просто виплодок пекла якесь. Він кричить, ниє, штовхається. А причина в перфораторі сусіда. Іванко спав сьогодні вдень, але неспокійно й тривожно, він не зміг повноцінно відпочити. Мама не врахувала це, а люди в зоні видимості і не зобов’язані це знати. Але зобов’язані при цьому розуміти, що хлопчик поводиться так негарно не тому, що він поганий хлопчик, а тому що йому з якоїсь причини зараз некомфортно.
– П’ятирічна Маша часто ображає свою молодшу сестру, а сама постійно плаче, ниє, вередує. Сил ніяких не вистачає. Вже чого тільки не робили батьки: і лаяли, і розмовляли, і карали – нічого не допомагає. А Маша просто не відчуває любов батьків після народження сестри. Всі їх увагу віддано молодшої, з нею сюсюкаються, з нею нежничают. А Маша адже вже доросла, вже сама з багатьом повинна справлятися.
– Олега в його сім років батьки просто завалюють подарунками, благо доходи сім’ї дозволяють. Але кожен раз в магазині у Олега істерика: він ниє, потім кричить, лається, випрошує все нові і нові іграшки. Чому? Якщо копнути глибше, то ми дізнаємося, що батьки купують Олегу тільки те, що вони вважають за потрібне. Вони ніколи не питають, а що хоче сам Олег? Адже він завжди хоче зовсім не те, що «правильно» і красиво.
– Навіть горезвісна розпещеність (таке буває рідше, ніж думають дорослі, але все ж зустрічається) – це потреба дитини в межах. Так, не дивуйтеся, що у дитини є потреба в межах. Саме з її допомогою він навчається адекватно сприймати цей світ і знаходити своє місце в ньому.
Таким чином, ми бачимо, що за будь-яким капризом дитини стоїть якась незадоволена потреба. Треба лише бути уважними до своїх дітей, розгледіти її, з’ясувати і по можливості усунути. І тоді всім буде добре: і дітям, і батькам.
