Бути батьком – це одночасно і добре, і непросто. Адже на плечах лежить величезна відповідальність: виховати освічену і пристосованого до життя людини. І в ході цього процесу батькам не завжди зрозуміло, як поводитися зі своїм чадом. Розглянемо 4 види дитячого поведінки, які не можна залишати без уваги.
Обман
Мабуть, це найпоширеніша проблема. І відбувається вона найчастіше через прагнення уникнути покарання і страху перед авторитетними батьками. Передумовами обману можуть також бути потреба в увазі або отримання бажаного.
Рішення:по-перше, необхідно враховувати вік дитини. Діти до 7 років володіють багатою уявою. Тому не варто забороняти їм щось перебільшувати або писати (якщо, звичайно, це не шкодить відносинам з оточуючими людьми). Якщо дитині більше 7 років, то йому слід пояснити поняття чесності і довіри. При виявленні обману дитини слід адекватно покарати, щоб проступок не став нормою.
Покривання
Коли малюк виявляється свідком якийсь поганий, несправедливої ситуації, то може навмисно промовчати про це. І причин цього кілька: страх перед можливими неприємностями, бажання когось провчити або боязнь прославитись як базіка. Все залежить від обставин. Але, в будь-якому випадку, мета тут не виправдовує засоби.
Рішення: батькам необхідно поговорити з дитиною і пояснити різницю між чесним вчинком і покрывательством (або балакучістю). Головне, не засуджувати дитину, а вислухати його і постаратися спільно вирішити проблему.
Крадіжка
Психологи стверджують, що дитина привласнює чуже з двох причин: брак уваги з боку рідних і друзів і низький рівень моральності і волі.
Рішення: якщо вчинок вже здійснений і оприлюднений, то батькам дуже важливо зберігати спокій. Для початку необхідно дізнатися, що стало мотивом для дитини. Потім слід попросити повернути вкрадену річ і придумати відповідне покарання. Необов’язково вдаватися до ременя, але дитина повинна чітко розуміти, що наслідки крадіжки неприємні. Це запобігає виникненню звички.
Погані манери
Нерідко батьки дивуються тому, як їхні діти поводяться за столом: плямкають, сіпаються, крутять головою, грають з їжею. При зустрічі з дорослими вони не вітаються, постійно лізуть в розмову, хныкают. Такі погані манери дитини змушують червоніти і хвилюватися.
Рішення: маляті вже з двох років необхідно пояснити основні правила поведінки в суспільстві, зокрема, за столом. Якщо він постійно вередує і пхикає, візьміть його за руку і попросити почекати, поки не завершиться доросла розмова. Йому також слід прищепити елементарні манери ввічливості. Говорити «будь ласка» при проханні, «спасибі» при отриманні подарунка. Вітатися при зустрічі і прощатися при розставанні. Якщо зухвала поведінка повторюється, необхідно позбавити дитини певних привілеїв: наприклад, сідати за стіл, коли батьки вже поїли або скасувати звичний похід в парк розваг.
