Що таке системні аутоімунні захворювання
Патології даного виду завжди є дуже серйозним викликом і для пацієнта, і для лікуючих його фахівців. Якщо охарактеризувати у двох словах, що таке аутоімунні захворювання, то їх можна визначити як недуги, які викликані не якимсь зовнішнім збудником, а безпосередньо власною імунною системою організму хворої людини.
Який механізм розвитку хвороби? Природою передбачено, що спеціальна група клітин – лімфоцити – виробляють здатність розпізнавати чужорідні тканини і різні інфекції, що загрожують здоров’ю організму. Реакцією на такі антигени є вироблення антитіл, які борються зі збудниками хвороб, внаслідок чого хворий одужує.
У деяких випадках у такій схемі функціонування тіла людини відбувається серйозний збій: імунітет починає сприймати здорові клітини власного організму як антигени. Аутоімунний процес фактично запускає механізм самознищення, коли лімфоцити починають атакувати певний тип клітин тіла, системно вражаючи їх. З-за такого порушення нормальної роботи імунітету відбувається руйнування органів і навіть цілих систем організму, що веде до серйозних загроз не тільки здоров’ю, але й життю людини.
Причини аутоімунних захворювань
Організм людини – самоналагоджувальний механізм, тому в ньому необхідно присутність деякої кількості лімфоцитів-санітарів, налаштованих на білок клітин власного організму з метою переробити відмирають або хворі клітини тіла. Чому ж виникають захворювання, коли такий баланс порушується і починають знищуватися здорові тканини? Згідно медичним дослідженням, до такого результату можуть привести причини зовнішнього і внутрішнього характеру.
| Внутрішній вплив, викликаний спадковістю | Мутації генів I типу: лімфоцити перестають розпізнавати певний вид клітин організму, починаючи сприймати їх як антигени. |
| Мутації генів II типу: клітини-санітари починають безконтрольно розмножуватися, внаслідок чого і виникає хвороба. | |
| Зовнішній вплив | Аутоімунна система починає руйнівно впливати на здорові клітини після того, як людина перехворіла затяжний або дуже важкою формою інфекційної хвороби. |
| Шкідливий вплив навколишнього середовища: радіація, інтенсивне сонячне випромінювання. | |
| Перехресний імунітет: якщо клітини-збудники хвороби схожі з клітинами організму, то останні теж потрапляють під атаку лімфоцитів, що борються з інфекцією. |
Які бувають хвороби імунної системи
Збої в роботі захисних механізмів людського організму, пов’язані з їх гіперактивністю, прийнято поділяти на дві великі групи: системні і органоспецифічні недуги. Приналежність хвороби до тієї або іншої групи визначається виходячи з того, наскільки широко її вплив на організм. Так, при аутоімунних захворюваннях органоспецифического характеру як антигени сприймаються клітини одного органа. Прикладами таких недуг є цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), дифузний токсичний зоб, атрофічний гастрит.
Якщо ж розглянути, що таке аутоімунні захворювання системного характеру, то у таких випадках лімфоцити сприймають, як антигени клітини, які знаходяться в різних клітинах і органах. До ряду таких хвороб відноситься ревматоїдний артрит, склеродермія, системний червоний вовчак, змішані хвороби сполучної тканини, дерматополимиозит і ін. Слід знати, що серед хворих з аутоімунними захворюваннями часті випадки, коли в їх організмі протікає відразу кілька хвороб даного виду, що належать до різних груп.
Аутоімунні хвороби шкіри
Такі порушення нормальної роботи організму завдають багато фізичного і психологічного дискомфорту пацієнтам, вимушеним не тільки переносити фізичний біль з-за недуги, але і переживати безліч неприємних моментів внаслідок зовнішнього прояву такої дисфункції. Що таке аутоімунні захворювання шкіри – відомо багатьом, адже до цієї групи відносяться:
- псоріаз;
- вітіліго;
- деякі види алопеції;
- кропив’янка;
- васкуліти з шкірної локалізацією;
- пухирчатка та ін.
Аутоімунна патологія печінки
До таких патологій відноситься декілька захворювань – біліарний цироз печінки, аутоімунний панкреатит і гепатит. Ці недуги, що зачіпають головний фільтр людського організму, в ході розвитку вносять серйозні зміни і функціонування інших систем. Так, аутоімунний гепатит прогресує внаслідок того, що в печінці утворюються антитіла до клітин цього ж органу. У хворого спостерігається жовтяниця, висока температура, сильні болі в області даного органу. При відсутності потрібного лікування будуть уражені лімфовузли, запаляться суглоби, з’являться шкірні проблеми.
Що значить аутоімунне захворювання щитовидної залози
Серед цих недуг розрізняють хвороби, що виникли із-за надмірної або за зниженою секреції гормонів зазначеним органом. Так, при хворобі Грейвса щитовидка виробляє занадто багато гормону тироксину, що проявляється у хворого зниженням ваги, нервовою збудливістю, непереносимістю спеки. До другої із зазначених груп хвороб відноситься тиреоїдит Хасімото, коли щитовидна залоза значно збільшується. Хворий відчуває наче кістка в горлі, у нього збільшується вага, грубіють риси обличчя. Шкіра потовщується, стає сухою. Можуть спостерігатися порушення пам’яті.
Хоча дані недуги і проявляється безліччю симптомів, поставити точний діагноз часто буває складно. Людині, у якого спостерігаються ознаки зазначених захворювань щитовидної залози, слід звернутися до кількох кваліфікованих фахівців для більш швидкої і точної постановки діагнозу. Правильно і своєчасно призначена схема лікування зніме хворобливу симптоматику, попередить розвиток низки ускладнень.
Відео: як лікувати аутоімунні захворювання
