«Шкільний невроз» – це одна з форм неврозу страху. «Шкільний невроз» є наслідком дезадаптації до школи, яке виливається в неможливість продуктивного навчання та взаємодії з однолітками і вчителями в рамках даного навчального закладу.
«Шкільний невроз» полягає в тривожності і страху дитини, пов’язаними з відвідуванням школи або окремими ситуаціями освітнього процесу (відповідь біля дошки, переказ тексту тощо).
Причин виникнення шкільного неврозу може бути безліч. По-перше, індивідуальні особливості школяра: тип темпераменту, риси характеру. До них відносяться підвищена тривожність, гиперответственность або безтурботність, нестандартність мислення і т. д. Причиною може стати недостатній досвід спілкування з однолітками і дорослими людьми, якщо дитина не відвідувала дитячий садок.
Ще одним фактором появи шкільних страхів є порушення адаптації дитини до шкільного режиму. Йому важко звикнути до того, що доводиться довго сидіти на місці, що потрібно відповідати на питання перед усіма однокласниками і отримувати за це оцінки. З’являється дискомфорт і небажання відвідувати заняття.
Іноді трапляється, що дитина не відчуває труднощі взаємодії саме зі своїм учителем: йому здається, що до нього чіпляються, ставлять оцінки нижчі, ніж у інших, відчитують частіше інших і т. д. Але найчастіше причини шкільного неврозу йдуть з сім’ї: якщо дитину надто часто лають і карають, або в родині існують конфлікти між батьками, школяр відчуває постійне відчуття провини і боїться розсердити і засмутити батьків. З-за цього йому страшно отримати оцінку нижче, ніж вони очікують.
Досить легко помітити перші симптоми шкільного неврозу, однак досить часто батьки не роблять спроб якось виправити ситуацію, вважаючи, що це нормально і скоро пройде. Найпоширеніший симптом полягає в тому, що дитина не хоче йти в школу. Він придумує тисячу причин і відмовок, симулює хворобу або нагріває градусник до високої температури. Дитина зі шкільним неврозом часто забуває (або навмисно залишає) шкільні приналежності будинку. Приходячи зі школи, він уникає питань про школу і ховає щоденники і зошити від очей батьків, вигадуючи причини їх відсутності (в школі забув, вчитель на перевірку взяла тощо). У школі це проявляється у труднощах спілкування з іншими дітьми і з учителем, в боязні відповідей біля дошки, підвищеним потовиділенням і тремором.
Батькам слід звертати увагу на подібні симптоми та своєчасно звертатися до фахівця. Чим раніше розпочати лікування, тим менше проблем у навчанні та комунікації буде у дитини в подальшому житті!
