Тридцять років тому на Чорнобильській АЕС сталася жахлива техногенна катастрофа, в результаті якої загинули тисячі людей. Крім того, величезна кількість радіоактивних частинок потрапило в атмосферу, опромінюючи значну територію. І хоча минуло вже цілих тридцять років, небезпека зараження все ще дуже висока. Жителі, які ризикнули залишитися в прилеглих до Прип’яті районах, як і раніше піддаються опроміненню, зокрема, із-за свого раціону. Адже тут вже давно ростуть всі звичні людині культури, але чи варто їх їсти?
У доповіді Greenpeace, опублікованому минулого тижня, зазначається, що концентрації радіоактивних ізотопів у продуктах місцевого виробництва в 16 разів вище допустимих меж.
Особливу стурбованість дослідників викликав ядерний ізотоп цезій-137: він з легкістю засвоюється рослинами, а розкладається кілька сотень років.
Небезпечно високий рівень радіації був виявлений у молоці, диких грибах, ягодах та м’ясі. Зокрема, зразки молока, взяті за двісті кілометрів від Чорнобиля, містять той же цезій-137, концентрація якого перевищує максимальний допустиму межу для дорослої людини.
Пити місцеву воду, вживати їжу — значить підвищувати ризик ракових захворювань у кілька разів.
Очевидно, що випромінювання від катастрофи просочило всю місцеву екосистему, торкнувшись більше, ніж тільки харчові культури. У тій же доповіді зазначається кількість пожеж під Чорнобилем: з 1993 по 2013 рік їх відбулося аж 1100. Це означає, що випромінювання після катастрофи, спочатку поглинається рослинністю, все ще зберігається на високому рівні і навіть охопило велику територію.
Місцеве населення їсть цю брудну їжу — практика, яку варто було б припинити давним-давно. На жаль, на даний момент жодної альтернативи у людей просто не залишається.
Дослідження Greenpeace наочно показало всьому світу чорну тінь катастрофи на Чорнобильській АЕС. Ризик використовувати ядерні реактори як джерело енергії дуже великий, та людина, принаймні — поки, ще не в змозі її зупинити.
Тим не менш, варто відзначити, що ядерні аварії, взагалі, неймовірно рідкісні. Конкретний випадок був спричинений ігноруванням персоналом вимог безпеки і надзвичайно нестійкою конструкцією самого реактора, побудованого в Радянському Союзі.
На щастя, людина вміє вчитися на власному досвіді. Аварія на Фукусімі, викликала жахливе цунамі 2011 року, була усунена в стислі терміни. Важка робота — і велике везіння — дозволили інженерам-рятувальникам купірувати практично всі наслідки катастрофи. Можна сподіватися, що в майбутньому ми навчимося і тому, як просто не допускати подібних помилок.
