Одне з найстрашніших місць у всій Чорнобильській Зоні відчуження — це зовсім не звалища кинутої техніки, не порожні квартири Прип’яті і навіть не сама ЧАЕС. Це місце — невеликий підвал у прип’ятській медсанчастини №126, що перебуває під одним з лікарняних корпусів. В цей підвал ніколи не водять туристів, а під час звичайних екскурсійних поїздок в місто про нього навіть не розповідають, щоб ні у кого не виникло ідеї туди пробратися.
Сам підвал являє собою вузький коридор завдовжки близько 60-70 метрів, уздовж стін якого проходять труби опалення і водопроводу, а також є кілька бічних кімнат — всі вони площею не більше 10-15 квадратних метрів. Що ж такого страшного в цьому підвалі? І чому туди не можна заходити ні за яких обставин?
Прип’ятська медсанчастину №126 сумно відома тим, що саме туди звозили для надання першої допомоги пожежників, які гасили Четвертий енергоблок вночі 26 квітня 1986 року, а також постраждалих працівників станції. Майже всі пожежні з розрахунків лейтенанта Кибенка і лейтенанта Правика, героїчно які гасили в ту ніч пожежа на АЕС, загинули протягом наступних двох тижнів, так як отримали дози радіації в декілька тисяч бер — що в кілька разів перевищує дозу на 500 бер, вже є смертельною. Неможливо навіть уявити, у що перетворюється тіло людини, що отримав таку дозу — воно буквально «світиться» радіацією, передає радіацію всьому, до чого торкається.
Тієї ночі при надходженні в лікарню пожежних насамперед розділи — так як їх одяг, по суті, являла собою вже не тканина, а «тверді радіоактивні відходи», а потім одяг кинули в підвал того лікарняного корпусу, де лежали пожежники. Думаю, це було правильне рішення на той момент — в місті просто не було таких місць, де цей одяг не представляла б небезпеки. Переодягати пожежних повинні були на санпропускнику АЕС, але він в ту ніч виявився закритим — і все довелося робити прямо в лікарні.
Всі речі пожежних так досі і лежать в лікарняному підвалі.
Вхід у підвал — досить прозаїчна бетонна сходи зі зварними металевими поручнями в стилі сімдесятих років, на майданчику якої валяються якісь залізяки і порожні ящики від молочних пляшок. Сам підвал досить невеликий, це ось такий довгий коридор, під стелею якого проходять труби теплотраси, обгорнені теплоізоляцією.
Ось ще знімок. На підлозі валяються якісь металеві балони, а ліворуч видно вхід в одну з бічних кімнат.
Всередині однієї з кімнат валяються металеві лікарняні шафи, стелажі та інше обладнання.
Всередині кількох інших — звалена та сама одяг пожежників та персоналу станції. Вже на вході в кімнату дозиметр показує фон в кілька десятків тисяч мікрорентген на годину.
Десь на верхніх поверхах лікарні валяється підшоломник одного з пожежників, «світить» фоном в 80.000 мікрорентген на годину. А ось на фото чоботи пожежних:
Який максимальний фон можна наміряти в підвалі? За словами сталкерів, що відвідували підвал, підлога в деяких місцях підвалу «світить» до 1-2 рентгена на годину, це приблизно в сто-двісті тисяч разів вище норми, і ці рівні є реально небезпечними для здоров’я. Крім високих рівнів, сам джерело радіаційного забруднення підвалу дуже «нехороший» — це дрібнодисперсний і вкрай радіоактивний пил та частинки палива з Четвертого реактора, в цьому підвалі їй буквально все просякнуто, пил і частинки літають у повітрі, від неї не захистить ні протигаз, ні тим більше респіратор-пелюстка.
Мені смішно і одночасно страшно дивитися відео, як у цей підвал спускаються «сталкери» в паперових пелюстках на носі і поліетиленових бахиллах на ногах — все це ніяк не захистить від мікропилу, в якій присутня в буквальному сенсі вся нижня рядок таблиці Менделєєва — цезій, стронцій, плтутоний, америцій і далі за списком.
Загалом, якщо будете в Прип’яті — ніколи не ходіть в підвал лікарні — на відміну від інших місць ЧЗВ, прикрашених радиофобскими байками, це реально небезпечне місце. Туди можна спускатися тільки в дуже дорогому професійному скафандрі з замкнутим циклом дихання.
Але краще — зовсім не потрібно.
