Всі ми хочемо, щоб наші діти добре вчилися у школі, але іноді при всіх доданих нами зусиллях цього не відбувається. У чому тут справа?
Не слід забувати, що при переході дитини з дитячого саду в школу не уникнути періоду адаптації. Часовий проміжок такого періоду може бути різним, в залежності від індивідуальних особливостей дитини. Не можна вимагати з перших шкільних днів небачених успіхів. Дитина ще, так сказати, оглядається по сторонах, звикає до нової обстановки, до дитячого колективу, знайомиться з першою вчителькою.
Якщо в садку заняття все-таки будуються в основному в ігровій формі, то в школі вже потрібна велика відповідальність і самостійність. Не потрібно сварити дитину, якщо у нього щось не виходить, тим самим можна геть відбити бажання і прагнення до навчання, в цьому питанні нічого не повинно бути з-під палиці. Першокласник, звісно, повинен прагнути до того, щоб все виходило, але зовсім без нервозності, реплік: «Мене мама вб’є, якщо у мене не вийде!» — бути не повинно. Ні до чого прищеплювати дитині відразу до навчання, не можна залякувати його, тим самим ви не досягнете ніяких успіхів.
Проявите щирий інтерес до освітнього процесу вашого малюка, знайдіть вільний час, сидите за уроками разом з ним, радійте його маленьким перемогам, не дуже лайте за невдачі. Дуже багато чого в навчанні залежить від того, як складуться відносини у дитини з педагогом і дітьми в класі. Вчіть дитину шанобливого ставлення до вчителя, але не іупирайте на його беззаперечний авторитет. Дитина повинна мати свою думку в будь-якому випадку.
Не можна обговорювати викладача будинку, при дитині, навіть якщо ви чимось незадоволені, будьте впевнені, що все це буде принесено в клас, і ваш негатив до вчителя перейме сам дитина і інші діти. При виникненні непорозумінь краще відразу відправитися до директора школи, ніж сидіти вдома і перемивати кістки неугодному вам педагогу.
Вчіть дитину не сміятися над помилками однокласників, радіти їхнім успіхам і завжди приходити на допомогу. Складіть розмова на тему «дружба», поясніть, якими повинні бути справжні друзі, як можна себе вести і як — ні. Навчіть дитину щирості як перед вами, так і перед іншими людьми, скажіть, що він завжди може підійти до вас з будь-якою проблемою, ви завжди вислухаєте його і допоможете у її вирішенні.
Робіть уроки днем, не варто відкладати на пізній вечір. Якщо початок занять з 8-9 годин ранку, спати потрібно укладатися не пізніше 9 годин вечора, щоб не дрімати на уроках. Організуйте дитині зручне робоче місце для виконання домашніх завдань, з перших днів привчайте його до акуратності і порядку, не прибирайтесь за нього і збирайте портфель. Це не ваша, а його прямий обов’язок.
Поясніть, що навчання в школі — справа серйозна, але не залякуйте дитину фразами: «Будеш погано вчитися — підеш працювати двірником!», нічого позитивного вони не принесуть. Ваша щира зацікавленість і готовність допомогти — основний критерій успіху. Адже насіння — такі і сходи, стародавня мудрість, актуальна й донині.
