Вік від п’яти до семи років – це початок становлення самооцінки та усвідомлення кінцівки життя. І багато страхи цього періоду пов’язані саме з цими двома моментами.

Страхи у детей от пяти до семи лет

У віці від п’яти до семи років дитина вчиться мислити абстрактними поняттями, вчиться узагальнювати, класифікувати і на основі це робити власні висновки. Часто задається питаннями з категорії простору та часу: «звідки все взялося?», «що відбувається потім?», «навіщо живуть люди?» Він вже свідомо засвоює правила спілкування, ігор, взаємодії людей між собою. Тут дуже важливою стає дружба з однолітками, вміння кооперуватися і розвивати здорове почуття конкуренції. Діти в цьому віці починають мислити категоріями хороший-поганий, правильний-неправильний, чесний-брехливий. А з часом і замислюватися про своє майбутнє.

Звідси і береться основний страх цього періоду – страх смерті (своєї або близьких людей). А також похідні від нього: страхи нападу, захворювання, тварин, війни, стихії, висоти– всього того, що може призвести до загрози життю. Крім цього, є ще категорія страхів, які можуть з’явитися у дитини, чи буде він/вона красивою, впорається з труднощами, зможе вийти заміж.

ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ:

1. Батькам треба запам’ятати дві дуже важливі речі: не можна брехати дітям про те, що смерті не існує, або що це не страшно (так зване заперечення), але так само не можна і самим нагнітати навколо цієї теми додаткові переживання. Це безсумнівно те, що самим дорослим дається складно – утримати рівновагу, щоб не скотитися ні в одну з цих сторін. Розповідайте правду, що смерть це до кінця ніким не зрозуміле явище, що ви самі багато чого не знаєте про неї, але не виявляйте свого хвилювання і страху перед нею. Не варто брехати дітям, що ви ніколи не помрете, завжди будете з ними, але зробіть акцент на тому, що це станеться ще не скоро. Що найчастіше люди доживають до старості, і вас може не стати тоді, коли він сам буде вже дорослою людиною.

2. У випадках зі страхом нападу, захворювань і іншого можна розібрати кожен випадок окремо зі своїми дітьми. Що хвороби лікуються, навіть небезпечні. Щоб на тебе не напали потрібно бути осторожым. Можна розповісти, яка існує послідовність дій при стихіях та інших непередбачених ситуаціях. Саме головне-дати дитині впевненість, що з більшості страшних ситуацій завжди є вихід, завжди є рішення проблеми.

3. Коли страх стосується сумнівів дитини в своїх силах, красу, розумі, ні в якому разі не можна висміювати та віджартовуватися. Поставтеся з повагою до зародженням самооцінці й самовідчуття дитини.

4. Якщо в родині теплі і довірчі відносини, то не варто загострювати увагу на подібних переживання цього віку – як правило, це проходить етап. Варто звернути особливу увагу лише в тому випадку, якщо страхи стають нав’язливими і яскраво виражені.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here