Тонування автомобіля проводять з метою поміняти пропускають і відображають властивості стекол. Цей вид доопрацювання машини став дуже популярним, адже тоновані стекла відчутно допомагають у спеку і сонячну погоду. До того ж «залізний кінь» з темним склом набуває нового, більш завершений вигляд. Тому питання водіїв, як затонувати машину, залишається актуальним і обговорюваним.

Вимоги до тонування

У минулі роки тонування проводили методом напилення, сьогодні ж його витіснив метод приклеювання плівки. Він простіше в реалізації і дозволяє при необхідності повернути скла в первинний вигляд. Щоб правильно затонувати машину згідно із законом, потрібно знати три моменту:

  • Дозволяється піддавати «глухий» тонування тільки задні бокові вікна та скло кришки багажника (або заднє салонне).
  • На лобовому склі допускається смуга з затемненням шириною не більше 15 див.
  • Сумарна пропускна здатність передніх стекол з тонуванням – від 70% і більш.

Оскільки безпосередньо саме скло має властивість заломлювати промені світла аж до 18%, наклеюється тонування допустима лише з 12% затемнення. Заводські скла успішно затримують ультрафіолет і проходять тест на пропускання світла, але не захищають салон автомобіля від сторонніх очей і спеки. Перш ніж приступати до розбору питання, як самому затонувати машину, слід усвідомити, що в погану погоду і в темний час тонування буде обмежувати видимість.

Порядок робіт

Самостійна тонування дозволить заощадити кошти з оплати послуг майстрів. В цьому процесі немає нічого надскладного, головне, окрім самої тонувальної плівки мати відповідне приміщення і необхідні матеріали та інструменти:

  • гострий канцелярський ніж для різання плівки;
  • гумовий або м’який пластиковий шпатель;
  • матеріал для шаблонів;
  • х/б ганчірки і паперові серветки;
  • розпилювач-пульверизатор;
  • мильний розчин;
  • будівельний (або потужний побутової) фен.

Процес тонування проводять в добре освітленому гаражі без пилу або на вулиці при сонячної безвітряної погоди. Машину треба добре помити, скла ретельно очистити від брудних і жирових плям. Для спрощення роботи при можливості ущільнювачі стекол перед тонуванням знімають, а самі скла демонтують. Плівку наклеюють строго на внутрішні сторони скла.

Щоб плівка точно відповідала розмірам стекол, використовують шаблони з паперу або іншої плівки. Їх готують, прикладаючи і обрізаючи матеріал по контуру стекол. Бажано додавати невеликий (близько 1 см) припуск, при наклеюванні плівки він буде зрізаний ножем.

Для зручності і кращого контакту розбризкують слабкий мильний розчин і на скло, і на плівку. Потім прикладають тонування темною стороною і від центру розгладжують її краю, прибираючи бульбашки повітря. У випадку з вигнутими задніми стеклами може знадобитися нагріти плівку промисловим феном і зробити її більш податливою, щоб не утворювалося складок або розривів. Адже по суті потрібно на криву поверхню скла накласти спочатку плоску плівку. Діяти з феном слід обережно, висока температура може пошкодити матеріалу.

В процесі приклеювання тонування знімають з листа основи поступово, це не дуже зручно, але дозволяє уникнути складок та перекосів. Для позбавлення від дрібних бульбашок і ретельного розгладження країв плівки іноді замість шпателя використовують пластикові картки. Ними також зручно заводити тонування під ущільнювачі стекол.

Коли наклеєна плівка, потрібно акуратно зрізати надлишки матеріалу ножем. Після завершення процесу не рекомендується протирати скла зсередини і користуватися склопідйомниками протягом тижня. Для обслуговування стекол з тонуванням не підходять засоби з абразивними складовими.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here