Дискусії на тему чи можна жити без любові, будуть тривати стільки, скільки живе людство. Дійсно, навіщо людині любов, якщо у нього є розум, руки, ноги і всі блага цивілізації, створені ним же? Але чи можливо було б розвиток цієї самої цивілізації без любові?
Чому людина не може жити без любові?
Тому що без неї він просто б не з’явився на світ. Любов лежить в основі інстинкту розмноження, вона ж є незмінною складовою почуття матері до свого народилася дитині, що спонукає її піклуватися про нього і захищати до останньої краплі крові. Любов є фундаментом, опорою всього. Коли вона є, людині хочеться жити, працювати, дихати, а найголовніше – віддавати. Нездатні любити не можуть нічого дати натомість, вони ніколи не стануть добрими подружжям, батьками, дітьми. Їх відгороджений від решти світ жалюгідний і бідний.
Жити в шлюбі без любові можна, але чи буде він щасливим – ось в чому питання. Багато вибирають собі пару виходячи з критеріїв спроможності, положення в суспільстві та ін. Їм важливіше виглядати, створювати враження, а не бути. Вони готові відмовитися від щастя заради уявного благополуччя, але з часом багато хто розуміє, що це неправильний шлях. Запитуючи себе, чи може людина жити без кохання, необхідно подумати про сенс його життя. Чи є він взагалі? Адже все його існування є порожньою і марною боротьбою, зусиллям над собою, адже такий член суспільства не відчуває підтримки. Земля під ним хистка, як пісок, а душа самотня, як вітер у полі. Ще Конфуцій говорив, що любов – це те, що робить людину людиною. Незнаючі цього почуття руйнують нашу планету, затівають війни і катастрофи, а люблячі творять і готові жертвувати собою заради любові до ближнього свого.
