/ 18 Грудня 2015 в 09:35
Рубрика: Діти-наше все
Добрий день, дорогі батьки. Ваша дитина б’ється і кусається? Переважна більшість мам і бабусь щиро переконані в тому, що маленькі дітки у своїх батьках душі не чують. Але от питання: чому тоді наші велелюбні малюки частенько б’ють бабусь, мам, а, буває, що і тат?
Суть в тому, що діти про свою ніжної прихильності до батьків навіть не підозрюють, тому і уподібнюються крихітному Стівену Сігалу – гатять маму по обличчю, розмахують палицею, а можуть і виделкою вколоти.
Що у таких випадках необхідно вживати?
Що робити, якщо дитина б’ється і кусається
Не будемо поки що торкатися випадків, коли батьки «отримують по писку» від своїх дітей-підлітків – це вже моменти дещо іншого рівня, який передбачає занедбаність у вихованні. З малечею все елементарніше або хоча б легше піддається розумінню, але покласти край цій неподобству одним махом – завдання не завжди проста.
Найбільш важливим є усвідомлення вами двох речей.
- По-перше, коли малюк починає лупити вас попало, він ні в якому разі не переходить на особистості. В цей час він просто займається тим, чим їй хочеться, і те, що в поле його зору опинилися ви, вважається вашими складнощами, а не наміром дитини розібратися з вами настільки кардинальним способом.
- По-друге, чим молодша дитина, тим, відповідно, і молодше його розум. Поки саме ви, з Божою допомогою, зрозуміло, не додасте йому розуму, ця річ буде мало корисним додатком до організму. Малюк, як і будь-яка жива істота, керується досвідом, придбаним з допомогою умовних і сочетательных рефлексів.
А приходять подібні «відображення» до дітей з навколишнього середовища, тобто, в першу чергу від нас з вами. Своїми вчинками ми лише «узаконюємо» поява у дитини негативних чи позитивних рефлексів. Левова частка дітей, які не досягли двухгодовалого віку, ведуть себе саме таким чином.
Отже, тепер настав час перейти до того, що робити, якщо дитина б’ється чи кусається. Рішення проблем з нащадками такого віку залежить, в першу чергу, від навичок дресирування, як би це не різало слух тим, хто спочатку бачить в дитині особистість з високим рівнем духовності.
Ваша дитина неодмінно стане розумним, досвідченим, милосердним, загалом – мудрим, проте – трохи пізніше. Поки ж він знаходиться на рівні маленького котика або песика, і розуміє близьку їм мову – мову негативних і позитивних рефлексів.
Одним з перших невимушених прийомів є так звана методика «тайм-ауту», іншими словами – зменшення уваги. Наприклад, якщо малюк дозволив собі вдарити маму, то не треба його лаяти.
Пройшовши повз сина або дочки, почніть демонстративно жаліти свою дружину. Погладжуючи її по голові, говорите їй ласкаві слова. Пояснювати дитині теорему про те, що битися недобре – майже не має сенсу.
Ваші выспренные фрази для малюка – не більше ніж слова, а в чому він, безсумнівно, потребує, так це у спілкуванні.
З іншого боку, чим частіше ви будете гладити голову, плечі або руки його мами, тим швидше дитині захочеться повторити.
У разі, коли малюк вкусив або вдарив вас, а поблизу немає нікого з черговими погладжуваннями, шукайте вихід самостійно: утримуючись від вигуків, різко підніміться, знявши дитини з колін. Потім, знову ж таки без моралей і криків, підіть в іншу кімнату і займіться якимись справами.
Малюк втратить вашого товариства, і цього покарання для нього цілком достатньо. Потрібний результат прийде не відразу, проте декількох вправ, як правило, вистачає.
Що до постулату «що посієш, те й пожнеш», то даний прийом є чудовим, але, найчастіше, малопродуктивним. Вірніше, він спрацьовує тільки у чоловіків.
Справа в тому, що лише папа здатний шльопнути по руці малюка так, що йому більше і в голову не прийде вдарити когось рукою, опинилася під долонею батька, схожою на ківш екскаватора.
Мами ж своїх дітей ну дуже люблять, і «хід у відповідь» роблять максимально акуратно і безболісно. Результат такий: обмін укусами або ударами стає для дитини новою і досить захоплюючою грою. Загалом, користі від цього чекати не доводиться.
Якщо дитина б’ється і кусається, то потрібно виконати 3 пункту. Щоб механізм працював, необхідно запастися великим терпінням і звичкою проявляти покрокову реакцію:
Іншими словами, якщо дитина вас вдарив – рівним тоном скажіть йому: «Не бийся, ти робиш мені боляче». Якщо він вдарив ще раз, то настав час винести попередження: «Припини битися, інакше я вдарю у відповідь, і тобі теж буде боляче».
Коли ж малюк продовжує вас бити, треба взяти його руку і вдарити по ньому з силою, достатньою для того, щоб він відчув реальну біль.
Не робіть подібних кроків, поки не відчуєте готовності до них. Але, якщо ви вирішили діяти, то зробіть це найбільш ефективно – один раз і чисто по-чоловічому. Зверніть увагу – саме таким чином розбираються один з одним всі діти, і це спрацьовує.
Хлопчики, а іноді й дівчата можуть навмисно вступити в бійку, але їм і в голову не прийде просто так, заради забави заподіювати біль іншим. Чому, запитаєте ви? Кожен з них колись давно спробував зробити щось подібне, але отримав досить відчутний відповідь.
А як бути, якщо реенок б’ється і кусається, час згаяно, і малюкові вже більше трьох років? Думається, все обумовлено атмосферою родини. Коли ви лаєтеся між собою, і вуха дитини вловлюють інтонації, наповнені агресією, а очі його бачать такі ж жести, йому захочеться все це продублювати.
Якщо ви отвешиваете один одному словесні ляпаси, то не дивуйтеся, коли ваш малюк стане робити те ж саме, тільки рученьками. Не бажаєте, щоб ваше чадо було забіякою – перестаньте займатися цим один з одним.
Ще одне. Іноді малюка шльопнути можна і потрібно, але це зовсім не означає, що фізичне покарання є життєвою нормою.
Постарайтеся запам’ятати: в хорошій родині ніхто, ніколи і нікого не б’є. Це – табу.
І останнє. Розсудливий порядок речей повинен перебувати під охороною, і якщо малюк йде на свідоме порушення правил, він отримує за це належне покарання.
Покрокова інструкція, якщо дитина б’ється і кусається, наведена вище. У разі потреби один раз добряче прикластися до руки або попе – правильно і нормально.
Дитина, вдаривши рукою по стіні, відчує біль, і повторювати подібного більше не захоче. Станьте стіною: не даючи волі рукам, повертайте малюкові зроблене ним.
Втім, викладене тут є чоловічою точкою зору. Якщо ви хочете ознайомитися з більш пластичним – жіночим підходом до цього питання – загляньте на сторінки тренінгу під керівництвом психолога Марини Смирнової.
Як відучити?
Дитина б’ється і кусається відео
Удачі у вихованні!
© 2015,
