Згідно з останніми дослідженнями, оптимальний вік для цього – 3 роки. В період з 2 до трьох років починається криза «самості», коли дитина усвідомлює себе як окрему від матері особистість. І дорослим важливо розуміти, чому дітям не можна спати з батьками після того, як почався цей процес.
З народження і до цього періоду спільний сон допомагає малюкові тим, що:
- • він відчуває мамине дихання й тепло, що його заспокоює;
- • він відчуває себе в безпеці і легко переживає період появи нічних страхів;
- • він може швидко отримати допомогу, якщо хоче пити, їсти або в туалет.
Батькам же простіше реагувати на всі пробудження дитини, поправляти його ковдру і перевіряти самопочуття під час хвороби. Однак у два-три роки дитина вже має режим сну дорослої людини, і готовий до самостійності у цьому аспекті.
Під час спільного сну малюк може побачити сексуальні взаємодії батьків, а це травматично для нього. Діти, що мають такий досвід, часто виростають і в своїй сексуальності мають надмірно розвинену схильність до мазохізму або садизму. До того ж надто довгий спільний сон може перешкодити розвитку особистості дитини, спровокувати інфантильність або схильність до невротичних страхів в майбутньому.
Як привчити дитину спати окремо від батьків?
Для початку потрібно зрозуміти, де він буде спати. В окремому ліжечку або навіть в окремій кімнаті? Для того й іншого потрібне оформлення, тобто в кімнаті робиться ремонт, і купується нове ліжко, до неї білизна. І якщо у вас була думка обійтися тим, що є (гостьовим диваном, звичайними шпалерами), то спробуйте розглянути майбутні витрати як створення потрібної атмосфери для малюка.
Якщо є рішення зробити ремонт і придбати все необхідне, долучите дитини до цього процесу. Нехай він сам вибере шпалери, ліжечко, білизна. Звичайно, дорослим хочеться зробити інтер’єр красивим і гармонійним, а діти не здатні підібрати все ідеально. Але ілюзію вибору завжди можна створити, запропонувавши два схожих і відповідних до обстановки варіанти.
Після того, як нове спальне місце підготовлено, виникає питання — як відучити дитину спати з мамою? Для початку потрібно просто запропонувати дитині відправитися спати у своє ліжко. Багато малюки з ентузіазмом відправляються в ложі з яскравим і цікавим постільною білизною, самостійно обраним.
Це можна обставити як пригода, розіграти казкою. Дівчинка може відправитися в ролі принцеси в свою королівську ліжко, а хлопчик в ролі героя. Не зайвим буде і спеціальна піжама. В грі дитина не просто навчиться спати сам, але і буде щасливий від цього, у нього збережеться яскравий сценарій про те, як здорово робити щось нове. Це чудова психологічна установка і для дорослого.
Якщо з перших кроків малюк не зважився спати окремо, можна приставити його ліжко впритул до батьківського. Нехай він спить на своєму місці, але відчуває близькість мами. Через тиждень-іншу між ліжками можна поставити невеликий бар’єр – тумбочку, стілець з красивим нічником, велику м’яку іграшку.
Відсуваючи ліжко все далі і далі, можна безболісно для психіки дитини перевести його на самостійний сон. Це вимагає терпіння від дорослих, але окупається щастям і благополуччям дітей.
Як відучити дитину спати з батьками: маленькі хитрощі
У перший час після того, як малюк почне спати окремо, він може часто прокидатися. Зазвичай діти приходять вночі до батьків, і намагаються залізти до неї під ковдру. У такій ситуації потрібно сказати дитині кілька ласкавих слів, відвести його назад, укласти і поправити ковдру, поцілувати і обійняти.
Якщо він прокинеться ще раз, потрібно також відвести його в ліжко, але мовчки, обійняти і поцілувати. В третій раз, і все подальші робити це потрібно зовсім мовчки і без поцілунків, але доброзичливо. Претворитесь дуже сонним батьком, але продемонструйте свою наполегливість.
Якщо дитина спить з батьками довго, то мотивувати його можна за допомогою заохочень. Тільки не варто купувати його окремий сон подарунками, придумайте гру. Наприклад, є чарівний зайчик, який ночами ходить по домівках і заглядає в чарівні ліжечка, і якщо там спить дитина, то залишає на подушці цукерочку (або інший маленький приз).
Діти охоче беруть участь у таких затії, і люблять сюрпризи. Вночі достатньо одного нагадування про зайчика, щоб малюк відправився до себе. Щоб гра не стала тягарем для батьків, треба обумовити її рамки. Наприклад, «коли тобі виповниться 4 рочки, ти станеш дорослим і зайчик перестане приходити». Але тут важливо правильно обіграти і гідності дорослішання.
Якщо ж окремому сну заважає страх, дитина ні під яким виглядом не хоче залишатися без мами, то можна спробувати знайти йому одного. Це може бути іграшка, в тому числі красивий нічник. Або навіть домашня тварина, яку можна привчити спати в ногах у малюка. Іноді дітям просто необхідно відчувати чиюсь дружню близькість.
