Зміст:
- Від жука до слона
- Що вміє літати
- Ювелірна майстерня
- Піщані дюни з кінетичного піску
- Миття вікон та інші домашні справи
- Ми говоримо
У нас велика, галаслива і весела родина. А найголовніше — нам ніколи не буває нудно разом. Мабуть, мені не вистачить життя описати всю нашу життя. Але про самому веселому сьогодні я вам розповім.
До змісту
Від жука до слона
Дослідження оточуючого нас світу — саме по собі захоплююче заняття, а з дітьми воно стає ще й веселим. Рецепт веселощів: беремо жука і показуємо його дитині — отримуємо цілу бурю емоцій. Хтось хоче комаха погладити, а хтось- і спробувати на смак! А поки ті діти, що трохи старший, попереджувально охають і зображують, що буде, якщо жука все-таки з’їсти, старший син дивиться на все це з дорослим розчуленням.
До змісту
Що вміє літати
Скласти паперовий літачок — вже велике досягнення, особливо якщо збирати по інструкції, і не один літак, а 10 різних моделей. Зібрати літачок мало — потрібно нанести розмальовку. Діти фарбують свої літачки, малюють на них прапори і різні символи, заодно вивчаючи прапори різних країн.
А потім здорово провести льотні випробування! Цікаво і весело всім. Тут і змагання, і елементи фізики. Чому один літачок летить далеко і прямо, а інший виписує забавні віражі?
Або запуск повітряного змія — відмінний привід побути всім разом по стадіону, ловлячи потоки повітря. Кілька невдалих спроб, трохи завзятості, і змій злітає вгору! Діти раді, а найбільше задоволений тато.
Ще можна керувати вертольотом, хай всього лише іграшковим, але хіба цього мало?! Озброївшись пультом (з невеликою допомогою папи), кожен відчує себе справжнім пілотом. А хто не за штурвалом, з криками носиться за те взмывающей в небо, то ныряющей в крони дерев механічної бабкою.
До змісту
Ювелірна майстерня
Хто сказав, що прикраси люблять тільки дівчатка? У нашій сім’ї це точно не так. Хлопчаки з величезним задоволенням збирають різноманітні намиста, зі знанням справи підбираючи кольори і форми, «щоб було красиво». Молодші сестри активно беруть участь в процесі: хто плете, а хто вже приміряє. І батькам поруч весело — без прикрас не залишиться ніхто! Сьогодні вся сім’я хизується в браслетах з гумок всіляких плетінь і забарвлень, завтра — все в підвісках і кольє, потім приходить час бісеру і намистин. Модно, стильно, красиво і на кожен день!
До змісту
Піщані дюни з кінетичного піску
Ми подарували доньці на дворіччя 5 кілограмів кінетичного піску — це як у маленької пісочниці. Грати ж будуть всі, а всіх нас багато. Не розчарувалися ні на мить! Цікаво і ліпити традиційні пасочки, і будувати замки. А руйнувати замки удвічі цікавіше! Хлопці зачаровано дивляться, як осипається кріпосна стіна, в яку потрапило гарматне ядро… Як в уповільненому кіно, все обпливає на землю, залишаючи зяючу діру. Але навіть і без гармат море можливостей для творчості дорослим і дітям. Цікаво, захоплююче, а головне — зовсім не нудно!
До змісту
Миття вікон та інші домашні справи
Крім ігор і забав вистачає і домашніх справ. Всі ці, здавалося б, нудні турботи теж можна зробити веселими та радісними. Діти з задоволенням включаються в процес — головне їх правильно зацікавити. А на деякі завдання, на зразок миття вікон, і зовсім шикуються в чергу.
Після чергової миття вікон ми зрозуміли, що у нас мало щіток — треба як мінімум по одній на кожного мийника-ентузіаста. Так, боротьба за право мити чергову стулку вікна стояла неабияка. Зате весело було. І тепер, похмурої осені, дивлячись у віконце на подвір’я, діти згадують, як вони здорово мили вікна, і чекають весни, коли можна буде все повторити. Свято прямо якийсь, а не домашні клопоти!
До змісту
Ми говоримо
Немає нічого веселіше, ніж спілкування з дітьми. Перлов море, і день за днем вони тільки множаться. Одного разу у нас відбувся такий діалог з сином:
— Чому не можна показувати мову?
— Чому не можна, можна! Тільки це не завжди добре…
— А недобре для того, хто показує, чи для того, кому показують?
— Напевно, і для тих, і для цих…
— А я знаю, кому можна показувати мову…
— Кому?
— Лікаря!
А завершу я скромні витяги з хроніки нашому буремному житті словами педіатра, яка кожен раз, покидаючи нашу квартиру після планових візитів, вимовляє з посмішкою:
— Так… Весело тут у вас!
