Ми любимо подорожувати всією родиною на автомобілі, і поїздкою в Кострому вирішили продовжити серію поїздок волзьким містам, після Ярославля і Нижнього Новгорода. У вихідний день дорога зайняла близько п’яти годин. Зупинялися в готелі «Троя» на Нікітській, на тему їжі рекомендую мережа піцерій «Браво-Стар», їх у місті кілька, годують смачно і недорого. Маршрут поїздки становила з розрахунком на дітей, але так, щоб і дорослим було цікаво.
Музей льону та бересту
Музей льону і берести. Приватний музей відкрився порівняно недавно, в 2005 році, вул. Ст. Терешкової, 38. 100 рублів дорослий квиток, 50 рублів дитячий, екскурсія на групу 250 рублів. Рекомендуємо брати екскурсію — дуже цікаво розповідають і показують. Наші діти з задоволенням взяли участь у майстер-класі — виготовленні ганчір’яної ляльки-оберега (150 рублів). Також у музеї є виставка-продаж лляних і берестяних виробів, сувенірів.
Троїцький собор в Іпатіївському монастирі
Іпатіївський монастир. Вивчаємо вітчизняну історію безпосередньо на місцях її звершення. Свято-Троїцький Іпатіївський монастир — діючий чоловічий монастир на березі річки Костроми недалеко від її впадання у Волгу, вул. Просвіти, 1. Саме тут починалося трьохсотрічне царювання дому Романових. У 1613 році монастир сховав у своїх стінах від Великої Смути юного Михайла Романіва з матір’ю. Виставки в Свічковий корпусі монастиря демонструють церковні старожитності і твори російського прикладного мистецтва.
Музей природи Костромської області, вул. Молочна Гора, 3. Ми відвідали експозицію «Природа Костромської області», що включає в себе виставки «Птахи і звірі Костромської області», «Кам’яний літопис Костромської області». На другому поверсі розташована колекція комах, а на третьому поверсі контактний зоопарк — діти в захваті від відвідування!
Романовський музей
Романовський музей, проспект Миру, 5. Відкритий в 1913 році будівля спочатку виконувало роль музею імператорської сім’ї. Квитки недорогі, по 80 рублів, але на кожну виставку потрібен окремий квиток. Загальне враження від відвідування музею — начебто й багата експозиція, а дітей нічого толком не зацікавило.
Особняк Дворянського зібрання
Зовсім інше враження справив особняк Дворянського зібрання, проспект Миру, 7. Розкішно! Тут представлена експозиція, присвячена святкуванню 300-річчя правлячої династії Романових. Кострома — колиска дому Романових — стала в 1913 році одним з центрів ювілейних урочистостей. Виставка розповідає про Костромі і губернії початку ХХ століття — про те, як готувалися до ювілейних урочистостей, як проходив найвищий візит, про перших осіб області та видних костромичах. Тут прямо-таки відчувається дух свята, дуже гарні експонати і взагалі будівля вражає своєю розкішшю.
В будівлі Гаупвахти (вул. Леніна, 1) нас, вірніше, чоловічу половину нашої сім’ї, привернула виставка зброї ХХ століття. Тут представлені пістолети, пістолети-кулемети, гвинтівки й кулемети, які стояли і стоять на озброєнні багатьох країн світу: ізраїльський пістолет-кулемет «Узі», німецький єдиний кулемет MG-34, кілька модифікацій американського пістолета-кулемета «Томсон», унікальні екземпляри станкового кулемета Дегтярьова, автомата Калашникова АКМ «Зелений прикордонник». Крім того, на виставці можна познайомитися зі стрілецькою зброєю Великобританії, Німеччині та Чехословаччині.
Гауптвахта вибудувана в 1823-1826 рр .. за проектом губернського архітектора П. І. Фурсова на місці колишньої дерев’яної. Серед відвідувачів переважають хлопчики різного віку з палаючими очима і жалем, що руками чіпати нічого не можна…
Пожежна каланча – один із символів Костроми
Поруч з будівлею Гауптвахти на Сусанінской площі розташована Костромська пожежна каланча. Саме ця будівля часто зображують як символ міста. Пожежна каланча — пам’ятник архітектури першої третини XIX століття. Ось як писав про свою ініціативу споруди каланчі губернатор К. І. Баумгартен: «Не заважає тут пристойною каланчі, яка б разом і служила місту прикрасою, і відгородила кожного обивателя безпекою під час пожежних випадків». У 1834 році каланча викликала захоплення у який побував в Костромі з візитом імператора Миколи I, після чого за нею закріпилася слава найкращої пожежної каланчі російської провінції. Ми з сином обійшли Костромську обласну пожежно-технічну виставку, експозиція займає два поверхи, дуже сподобалася!
В Терем Снігуроньки (на вулиці Лагерній) ми не потрапили, т. к. я полінувалася записуватися заздалегідь, і на момент нашого відвідування не було вільних місць на інтерактивну програму, а просто екскурсії по терему немає і одиночним відвідувачам вхід туди не дозволяється.
Але ми навіть не засмутилися цим фактом. Помилувалися Волгою на набережній, відвідали альтанку Островського, прогулялися «сковорідці» — головній площі Костроми. Загальне враження — миле провінційне містечко, дороги жахливі, навіть в самому центрі міста. Однак немає проблем з готелями та харчуванням, практично на кожній вулиці є кафе або ресторан. З сувенірів привезли лляні рушники, куплені в музеї льону, і чорну сіль.
