«Моя дитина ні з ким не грає», «він завжди один, до нього ніхто не підходить», «дочка тягнеться до дітей, але вони її проганяють» – якщо у дитини проблеми зі спілкуванням з однолітками, батьки намагаються йому допомогти. Як зробити це максимально ефективно?

 

Чим молодша дитина, тим менше у нього навичок спілкування. Якщо він занадто пасивний або, навпаки, напористий, це може викликати роздратування, агресію та інші негативні емоції з боку оточуючих дітей.

 

Якщо ви недавно переїхали, і всі друзі залишилися на старому місці, допоможіть дитині скоріше завести нових приятелів. Намагайтеся гуляти у дворі або на дитячому майданчику в один час з іншими дітьми. Для дитини, яка не ходить в садок, можна знайти цікаві заняття, гуртки, секції. У малюка старше п’яти років вже повинна бути своя середовище, компанія, приятелі, спілкування. Однієї тільки мами йому вже недостатньо, він ж не дитина!

 

Ви багато гуляєте, ходити на танці, футбол і малювання, а дитина все одно ні з ким не подружився? Можливо, діти відчувають його замкнутість, внутрішнє небажання спілкуватися. Таку проблему краще вирішувати індивідуально з психологом. Якщо дитина не дивиться в обличчя співрозмовника, не посміхається у відповідь на посмішку близької людини, не намагається розмовляти, неодмінно зверніться до фахівця, щоб виключити ранній дитячий аутизм.

 

Дитині, яка вигідно виділяється на тлі інших дітей – в саду або в школі, також буває непросто знайти друзів. Наприклад, малюк чудово співає, краще за всіх вирішує арифметичні задачки, малює, танцює. У цьому випадку діти можуть йому заздрити, вважати (обґрунтовано чи ні), що він задається.

 

Навички спілкування:

 

Щоб завести друзів і зберегти дружбу, дітям необхідно оволодіти декількома навичками. Дитина повинен уміти включатися в групову діяльність, і перший такий досвід він отримує ще в пісочниці.

 

Наукові дослідження, де порівнювали стратегії дітей у пісочниці і прийняття їх групою однолітків, дали цікаві результати. Виявляється, малюки, які відразу ж намагалися включитися в спільну діяльність і проходили в самий центр пісочниці, зустрічали опір інших дітей, і виникав конфлікт. Дітей, які залишалися у краю пісочниці, ніхто не помічав. Успіху добивалися ті хлопці, які спочатку пристроювалися у краєчка групи, починали копіювати те, що робили інші, і потроху просувалися до центру групи. Поступово вони досягали центру і чудово там себе почували.

 

Таким чином, щоб включитися в спільну діяльність, дитині потрібно, по-перше, бути обережним, вміти підлаштовуватися під ситуацію, але при цьому бути достатньо наполегливим, вміти впоратися з виникаючими труднощами. Для того, щоб тебе прийняли, потрібно оволодіти цим мистецтвом дружби. Наприклад, навчитися долати можливі конфлікти. Діти не люблять ровесників, які критикують і висміюють інших. Однак не завжди дружелюбність викликає відповідну дружелюбність. Якщо деяким дітям треба навчитися вести більш відкрито, іншим, навпаки, треба намагатися стримувати себе, так як з-за нав’язливості і зайвої уваги до оточуючих вони викликають неприязнь.

 

Придбання навичок дружнього спілкування може виявитися досить важкою справою для дошкільника, особливо якщо він або вона не мали в минулому достатнього досвіду взаємин з ровесниками без безпосереднього спостереження з боку дорослих. Дитячі садки необхідні саме для того, щоб дати малюкові перший соціальний досвід. Комунікативні навички діти набувають, в першу чергу, від своїх однолітків і тільки потім – від батьків.

 

Часто батьківська гіперопіка і підвищена тривожність призводить до того, що дитина стає пасивним, переляканим, нервовим і, як наслідок, не викликає поваги в однолітків. Дуже важливо розвивати дитину не тільки інтелектуально, духовно, але й фізично. Дитина, яка впевнено рухається, володіє своїм тілом, відразу ж сприймається позитивно. Чудово заводити друзів у секціях, де діти займаються спільною справою. Однак бувають випадки, коли дітям необхідна допомога дорослих, щоб оволодіти особливими навичками дружнього спілкування.

 

Якщо ваша дитина задирака, то краще підібрати йому одного молодший, якого доведеться опікати. Якщо дитина, навпаки, поступливий, бажано знайти більш активного товариша. Задирака дізнається, що можна заробити авторитет, не вдаючись до агресії, а ведений дитина, навпаки, перейме нові стратегії більш активного одного.

 

Проблема спілкування для школярів навіть більш актуальна. Адже навіть багато дорослих людей не можуть похвалитися володіння комунікативними навичками. На щастя, діти 3-5 класів чудово їм вчаться. Можна попросити шкільного психолога або класного керівника провести з хлопцями тренінг. Дітям потрібно розділитися на пари і постаратися виявити до товариша більше уваги: похвалити, вислухати, висловити інтерес, запропонувати допомогу. Ви здивуєтеся, який приголомшливий ефект це дасть.

 

Важливо!

 

– Ніколи не сваріть дитину при однолітках і не говоріть погано про його друзів.

 

– Не варто розповідати при інших батьків або дітей, що вважаєте вашої дитини сором’язливим або полохливим, батьки можуть розповісти це вдома, і завтра ваша дитина почує це від ровесників.

 

– Якщо педагог постійно критикує дитини, не бачить в ньому жодної хорошої риси, не варто вірити кожному слову такого вчителя.

 

– Уважно вникайте в кожну ситуацію або проблему. Дитині важливо ваша участь.

 

– Якщо у вашої дитини є один друг, не переживайте – це нормально. Не нав’язуйте йому спілкування з великою кількістю друзів, нехай дитина сама вирішує.

 

– Хваліть дитину за найменші досягнення. Говорите йому, що він подобається вашим друзям та іншим дітям. Ваші слова підтримки особливо потрібні йому перед тим, як він буде спілкуватися з цими людьми. Це додасть йому впевненості, і зустріч пройде комфортніше.

 

Автор: Анетта Орлова

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here